Молодків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Молодків
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Надвірнянський район
Рада/громада Молодківська сільська рада
Код КОАТУУ 2624083701
Основні дані
Засноване 1609
Населення 2629
Площа 14 км²
Густота населення 187,79 осіб/км²
Поштовий індекс 78424
Телефонний код +380 03475
Географічні дані
Географічні координати 48°39′40″ пн. ш. 24°29′04″ сх. д. / 48.66111° пн. ш. 24.48444° сх. д. / 48.66111; 24.48444Координати: 48°39′40″ пн. ш. 24°29′04″ сх. д. / 48.66111° пн. ш. 24.48444° сх. д. / 48.66111; 24.48444
Місцева влада
Адреса ради вул.Т.Г.Шевченка, 60, с.Молодків, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78424, тел. 0-3475-68-3-80
Карта
Молодків. Карта розташування: Україна
Молодків
Молодків
Молодків. Карта розташування: Івано-Франківська область
Молодків
Молодків

Моло́дків (пол. Molothkowa, Molotkowa, Mołotków, Molodkowa) — село Надвірнянського району Івано-Франківської області, центр сільської Ради (секретар Ганна Олексіївна Климчук).

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване між річками Бистрицею-Надвірнянською і Бистрицею-Солотвинською, за 15 км від райцентру, за 7 км від залізничної станції Надвірна. Межує з селами Гвізд, Пнів, Битків, Бабче, Старуня. Через село проходить автомагістраль Долина — Надвірна.

Історія села[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про Молодків відноситься до 10 січня 1474 року[1].[2]

Легенда про походження назви села[ред.ред. код]

Про походження назви села існує легенда записана від Миколи Ільковича Кисляка,1928 р.н. В ній розповідається, що пастух із с.Старуня, шукаючи овець, яких загубив, натрапив у мальовничій долині між гір на джерело з солоною водою-сировицею. Виварювання солі було дуже прибутковою справою. Тому кілька молодих сімей із старого села Старуня оселились біля джерела сировиці і заснували село, яке назвали Молодків — поселення молодих людей.

В 1474 село Molothkowa згадується в Актах Земських (том XII) як власність Якобо де Бучач (гербу Абданк).

В 1739 році в селі діяли опришки Довбуша.

Солеварний промисел[ред.ред. код]

У Молодкові був великий господарський комплекс з виробництва солі. У центрі села було кілька шиб (криниць) з яких черпали високоякісну сировицю. Біля однієї такої криниці працювало від 2-8 веж (варилень), де виварювали мілку і топкову сіль. Тут же знаходились склади, кузня. Завдяки соляному промислу Молодків у XV-XVII ст. мав статус містечка.

Польські магнати часто здавали соляні бані в оренду. У 1770 році соляна баня в Молодкові належала каштеляновій Кам'янця-Подільського пані Косаковській. На той час вона була найбільш заможною землевласницею і у її володіннях було 4 міста і 47 сіл[3]. У 1783 році на варіння солі була запроваджена державна монополія і молодківський соляний промисел припинив своє існування. Але і на початку XXI ст. молодківчани та жителі навколишніх сіл залюбки користуються сировицею, яку черпають з криниці, що збереглася у центрі села.

Школа[ред.ред. код]

Згідно з австрійськими джерелами у 1857 році у с. Молодків заснована парафіяльна школа, в якій навчалось 32 дітей. Вона знаходилась у спеціально збудованому приміщенні, де тепер молокоприймальний пункт. Історія зберегла і прізвище першого вчителя — пан Початко. 1904 р. школа реорганізована у двокласну. Освіта обов'язкова. Батьки, які не пускали дітей до школи, сплачували штраф. Після Першої світової війни члени сільського товариства «Просвіта» побудували на території сучасної школи хату-читальню, а пізніше віддали під школу.

У 30-х роках молодківчани їздили у Солотвин на мітинги протесту проти навчання польською мовою. Вчителі Катерина Цибикова і Стефанія Садовська брали активну участь у громадському житті села, у діяльності «Просвіти». На запрошення «просвітянців» село відвідала відома українська письменниця Ольга Кобилянська. У 1936 р. перед молодківською дітворою відкрила свої двері нова двоповерхова школа, збудована за сприяння польської влади, місцевої поміщиці пані М.Матковської та з допомогою громади села. Школі присвоїли ім'я II Бригади Польських Легіонів. Директорувала тоді Софія Роса (Лябеда). Будували її «на совість». До цього часу тут не проводили жодного капітального ремонту, тільки косметичні. Дах, стіни, стеля, вікна, двері, підлога - ще з тих часів. Якщо уважно придивитися, на стінах можна знайти сліди від німецьких і мадярських осколків. Підвальні приміщення були надійним захистом для багатьох людей у часи воєнного лихоліття.

Після Другої світової війни школа уже семирічна. Очолював її Василь Козарук. За зв'язки з УПА його арештували. На жаль, про подальшу його долю жителям Молодкова не відомо. У 1960 р. - школа восьмирічна, а з 1 вересня 1997 р. - ЗОШ І-ІІІ ступенів. Навчання у школі тривало постійно: у часи польського панування, німецької окупації, радянську добу. Звісно, кожна влада використовувала школу як знаряддя своєї диктатури. Вчилося те і вчилося так, як того хотіла та чи інша влада.

Чисельність учнів у перші роки заснування школи була незначною. З роками вона зростала. Загалом за період існування школи з її стін вийшло понад 3,5 тис. випускників, змінилося 17 директорів. У наш час школа І-ІІІ ступенів.

Культурне та церковне життя[ред.ред. код]

З 1784 року село має метрики. Отже в цьому році була збудована церква св.Георгія. 1873 року споруджена нова церква св.Богородиці, яка була спалена 17 березня 1948 року енкаведистами. З 1888 року по 1936 роки парохом с.Молодків був Михайло Садовський. Він і його родина мали великий вплив на громадське життя села. З ініціативи священика на початку ХХ ст. в селі було створено читальню товариства «Просвіти». Дочки Михайла Садовського Орися та Стефанія були активними членами товариства «Просвіта». Стефанія вчителювала у місцевій школі. Зять священика Олександр Бойцун - відомий громадський і політичний діяч, професор Станіславської гімназії часто бував у Молодкові, допоміг відновити діяльність читальні товариства «Просвіти» після першої світової війни, привозив літературу, ходив з молодківчанами колядувати.

На цвинтарі Молодкова збереглася могила священика Михайла Садовського, його дружини Іванни та сина Омеляна-Ярослава.

Молодків був одним з осередків активного громадського життя краю. Крім «Просвіти» в селі діяли пожежно-рахункове товариство «Січ» (пізніше «Луг»), «Доріст», Союз українок. На початку 30-х років XX століття в селі побувала відома письменниця Ольга Кобилянська.

Національно-просвітницька діяльність «Просвіти», «Лугу», «Союзу українок» не пройшла марно. 1937 року в Молодкові створюється підпільна організація ОУН. До неї входили Василь Миколайович Бойчук, Дмитро Павлович Янцюк, Степан Соломон, Дмитро Михайлович Кисляк, Василь Шибістий. В цей час в селі поширюються і комуністичні ідеї. Створюється осередок КПЗУ. Його членами були Михайло Лазарук, Василь Дричак, Михайло Худецький, Михайло Іванович Попович, Михайло Васильович Мандзюк. Останній був обраний делегатом на з'їзд у Львові в 1939 році, де вирішувалось питання про приєднання Західної України до УРСР.

Міжвоєнне лихоліття[ред.ред. код]

Під час І-ї світової війни на території села 29 жовтня 1914 року відбулася жорстока битва між польськими легіонерами, які воювали на стороні Австро-Угорської імперії, і російськими козаками. 200 вбитих польських вояків поховано в братській могилі, на якій споруджений пам'ятник. Ці воєнні дії відзначаються на Могилі Невідомого Солдата в Варшаві, написом на одній із таблиць: „MOŁOTKÓW 29 X 1914”.

В кінці 1942 року — на початку 1943 року в селі формується боївка УПА.

В 19441945 р.р. воїни УПА з Молодкова та навколишніх сіл робили напади на Солотвинське КДБ, під-час яких деяким арештованим вдавалося втекти. В 1945 р. курінь Різуна напав на Надвірну. В сотні Діброви в цьому поході брали участь і вихідці з Молодкова. На жаль провокаторська діяльність кагебістів, що проникла в лави молодківських партизан під псевдонімом «Віктор» затьмарила героїчну боротьбу воїнів УПА трагічною загибеллю невинних людей — цілих родин Миколи Кисляка, Івасика.

Радянські часи[ред.ред. код]

10 лютого 1950 року відбулися збори громадян, на яких було оголошено про створення колгоспу ім. Молотова. Почалася ще одна трагічна сторінка в житті молодківчан. Зароблене роками важкою працею майно і землю забирали для спільного господарювання. Так, в Миколи Івановича Кисляка забрали коня, весь реманент, млин. В Олени Лундяк - коня, реманент, стодолу. А потім довелося працювати в колгоспі майже задарма. За один трудодень видавали 100 грам стоколоси (відходів від зерна).

У 19601970 рр. на базі колгоспу було створене допоміжне господарство Солотвинського лісокомбінату.

19701973 рр. молодківські землі входять до колгоспу ім. Руднєва (с. Старуня).

1974 року села Молодків, Бабче, Маркова об'єднані в один колгосп «17 вересня».

Сучасне життя села[ред.ред. код]

Після здобуття Україною незалежності в селі відновлюється діяльність товариства «Просвіта».

21 вересня 1992 року освячено новозбудовану церкву Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1992 році колгосп «17 вересня» припинив своє існування та та утворилося нове підприємство ЗАТ «Нива» яке проіснувало до 20 січня 2001 року.

В Молодкові споруджено груповий збірний пункт нафти й газу, сюди надходить нафта по трубопроводах з навколишніх сіл: Космач, Старуня, Пнів.

У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт на 2 кабінети, Вуйко-Дуб, народний дім, бібліотека. Село газифіковане, наявне вуличне освітлення.

На території села зареєстровані дві церкви: УГКЦ «Різдва Пресвятої Богородиці», отець Микола Дем’янчук, та УАПЦ «Різдва Пресвятої Богородиці», митр. прот. Богдан Волочій.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.355, №3623 (лат.)
  2. В.Грабовецький. Нариси історії Прикарпаття. Т.1 с. 123.
  3. Сіреджук, Петро (2012). Чисельність населення Прикарпаття в останній сверті ХVІІІ ст. (українська). Івано-Франківськ: Прикарпатський націон альний університет імені Василя Стефаника. с. 9. 

Посилання[ред.ред. код]