Бабче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бабче
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Рада/громада Бабченська сільська рада
Код КОАТУУ 2620480401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1406
Перша згадка 17851788 роки
Населення 2 484 чоловіка (2001)
Площа 17 км²
Густота населення 146,12 осіб/км²
Поштовий індекс 77771
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°40′00″ пн. ш. 24°26′30″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
492 м[1]
Найближча залізнична станція Надвірна
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради с. Бабче, вул. 1 Травня,
Карта
Бабче. Карта розташування: Україна
Бабче
Бабче
Бабче. Карта розташування: Івано-Франківська область
Бабче
Бабче
Мапа

Ба́бче — село в Україні, в Богородчанському районі Івано-Франківської області, центр сільської ради. Розташоване за 20 км від залізничної станції Надвірна. Населення — 2 484 особи (2001).

Географія[ред. | ред. код]

Село лежить за 20 км від найближчої залізничної станції Надвірна, тут проходить автомагістраль Солотвин—Надвірна. Крайнє село району. Межує з селами Маркова та Молодьків (Надвірнянський район). Понад селом протікає річка Лукавець.

Назва[ред. | ред. код]

Назва пов'язана з давньоукраїнською міфологією, згідно з якою баба — жіноче божество, тітка бога Святовита, яка витала над світом у вигляді хмар, пізніше уособлювала світло і нібито жила у горах, на високих кручах.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Село наявне на карті Боплана 1650 року.

Перші письмові згадки про село датовано 1785—1788 pp.

В серпні 1943 року через Бабче проходили частини партизанського з'єднання С. А. Ковпака[3].

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату храму Святого Архистратига Михаїла.

До другої світової війни парафія була греко-католицька. Парафія належала до Богородчанського деканату Станиславської дієцезії. При церкві діяли апостольство молитви, братство побожності та парафіяльна читальня «Скала».

У 1938 році в селі мешкало 1715 греко-католиків. У Бабчому та сусідньому селі Маркова разом мешкало 20 римо-католиків та 36 юдеїв[4].

Економіка[ред. | ред. код]

На території села розташоване допоміжне господарство Солотвинського лісокомбінату.[3]

У селі діють 11 магазинів, 1 бар та нічний клуб[джерело?].

Освіта, культура, охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У Бабчому є школа та дитячий садок (Бабченський НВК І-ІІІ ступенів), клуб, медпункт, бібліотека.

У міжвоєнний період в селі діяла 2-класова державна школа з українською мовою навчання[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Бабчому споруджено пам'ятник воїнам, що загинули на фронтах Другої світової війни. Діє дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла, споруджена 1816 року.

До Другої світової війни та антирелігійного терору, проведеного радянською владою, у селі було 6 придорожніх капличок[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. weather.in.ua
  2. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 17
  3. а б Історія села Бабче Богородчанського району
  4. а б в Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 27

Література[ред. | ред. код]