Ізабелла Карле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:45, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Ізабелла Карле
Ім'я при народженніангл. Isabella Helen
Народилася2 грудня 1921(1921-12-02)[1]
Детройт, Мічиган, США[2][3][4]
Померла3 жовтня 2017(2017-10-03)[5] (95 років)
Александрія, Вірджинія, США[6]
·рак головного мозку[d]
ПохованняColumbia Gardens Cemeteryd
Країна США[7][8][9]
Діяльністьхімікиня, викладачка університету, кристалограф, фізико-хімік, біофізикиня
Alma materУніверситет Мічигану (1940)[4]
Університет Мічигану[4]
Галузькристалографія
ЗакладУніверситет Мічигану
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоНаціональна академія наук США[10]
Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі зДжером Карлі[4]
Нагороди
Navy Distinguished Civilian Service Award
Національна наукова медаль США

премія Боуера (1993)

премія Грегорі Аміноффа (1988)

почесний доктор Гарвардського університетуd (7 червня 2001)

Зала слави жінок Мічигануd (1989)

медаль Гарвана – Олінаd (1976)

NAS Award in Chemical Sciencesd (1995)

премія Піонерів хіміїd (1984)

почесний доктор Афінського університетуd

Почесний доктор Ягеллонського університетуd

Нагорода за досягненняd (1968)

Член Американської академії мистецтв і наук

honorary doctor of the University of Marylandd

honorary doctor of the University of Pennsylvaniad

Bijvoet Medald (1990)

Vincent du Vigneaud Awardd (1992)

Ralph F. Hirschmann Award in Peptide Chemistryd (1998)

CMNS: Ізабелла Карле у Вікісховищі

Ізабелла Карле (англ. Isabella Karle; 2 грудня 1921 — 3 жовтня 2017) — американська жінка-хімік. Займалася розробкою методів отримання хлориду плутонію із суміші, що містить оксид плутонію.[11] За свою наукову роботу Карле отримала медаль Гарвана-Оліна, премію Грегорі Аміноффа, медаль Бенджаміна Франкліна, національну медаль науки і нагороду за заслужену цивільну службу ВМФ (що є найвищою формою визнання військово-морським флотом цивільних працівників).

Раннє життя

Ізабелла (сидить) і Джером Карле в Американській військово-морській дослідницькій лабораторії, де вони працювали багато років.
Ізабелла (сидить поцентру) і Джером Карле (ліворуч) на церемонії виходу на пенсію 2009 року

Вона народилася 2 грудня 1921 року як Ізабелла Гелен Лугоскі в Детройті, штат Мічиган, у сім'ї іммігрантів з Польщі.[11] Ізабелла навчалася в місцевих державних школах.[12] Отримала повну стипендію на навчання в Мічиганському університеті, де вона вивчала фізичну хімію і отримала ступінь бакалавра наук у віці 19 років, потім магістра наук і кандидат наук. Під час дипломної роботи вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком і науковим співробітником Джеромом Карле.

Кар'єра

Карле працювала над проєктом Мангеттен під час Другої світової війни, де розробила методику отримання хлориду плутонію з суміші, що містить оксид плутонію.[13]

Після закінчення війни вона працювала у дослідницькій лабораторії Військово-морського флоту США (NRL). У NRL її чоловік Жером розробив «прямі методи» для аналізу структури кристалів. Проте протягом багатьох років кристалографічна спільнота була скептично налаштована щодо їхньої корисності.[11][14] Ізабелла Карле була першим науковцем, яка застосувала цей метод. Вона розробила символічну процедуру додавання, яка пов'язує теоретичний апарат «прямого методу» і фактичні дані рентгенівської дифракції.[14] Цей метод розширив область рентгенівської кристалографії, дозволивши визначити структуру кристалів. Ця техніка відіграла важливу роль у розробці нових фармацевтичних продуктів та інших синтезованих матеріалів.[13]

У 1985 році Джером Карле отримав Нобелівську премію з хімії разом з математиком Гербертом А. Гауптманом за розробку прямих методів аналізу рентгенівських дифракційних даних. Джером Карле і багато інших кристалографів твердо вірили, що Ізабелла Карле повинна була теж нагороджена премією.[14][11]

Карле отримала багато нагород. Вона була обрана членом Національної академії наук (1978) та Американської академії наук і мистецтв (1993).[15] Крім того, вона отримала Національну медаль наук (1995), різні нагороди та вісім почесних докторантів.[16]

31 липня 2009 року Карле та її чоловік звільнилися з дослідної лабораторії.[13] На церемонії виходу на пенсію подружжя Карле брав участь секретар військово-морського флоту Сполучених Штатів Рей Мабус, який подарував парі нагороду за заслужену цивільну службу ВМФ, яка є найвищою формою визнання військово-морського флоту цивільними працівниками.[13]

Смерть

Ізабелла Карле померла 3 жовтня 2017 року в госпісі в Александрії, штат Вірджинія .[11]

Особисте життя

Карле була заміжня за Джеромом Карле, з яким у неї було три дочки, всі з яких працювали в наукових галузях:[17]

  • Луїза Карле (1946 р.) — хімік-теоретик
  • Жан Карле (1950) — органічний хімік
  • Мадлен Карле (1955) — музейний спеціаліст з досвідом у галузі геології.

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139485961 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ http://www.chemistry.msu.edu/faculty-research/portraits/portrait-details/params/id/60/
  3. ↑ http://www.thewif.org.uk/version2/nlett/22/pages.html
  4. ↑ а б в г https://www.atomicheritage.org/profile/isabella-karle
  5. ↑ https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/isabella-l-karle-chemist-who-helped-reveal-structure-of-molecules-dies-at-95/2017/10/20/c778f268-b4ee-11e7-a908-a3470754bbb9_story.html
  6. ↑ https://www.nytimes.com/2017/10/26/obituaries/isabella-l-karle-dead-findings-on-molecules-helped-husband-win-nobel.html
  7. ↑ http://link.springer.com/article/10.1007%2FBF01053870
  8. ↑ http://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-94-011-2532-1_19
  9. ↑ http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC54863/
  10. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/53970.html
  11. ↑ а б в г д Isabella L. Karle, chemist who helped reveal structure of molecules, dies at 95. Washington Post.
  12. ↑ Staff. « profile», Journal of Chemical Education. Accessed September 22, 2009.
  13. ↑ а б в г McKinney, Donna. «Jerome and Isabella Karle Retire from NRL Following Six Decades of Scientific Exploration» [Архівовано 9 червня 2011 у Wayback Machine.], United States Naval Research Laboratory press release dated July 21, 2009. Accessed September 22, 2009.
  14. ↑ а б в Isabella Karle dies at age 95 | Chemical & Engineering News. cen.acs.org. Процитовано 19 грудня 2018.
  15. ↑ Book of Members, 1780–2010: Chapter K (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 29 липня 2014.
  16. ↑ Isabella Karle, Renowned Crystallographer and Chemist, Dies at 95. News (англ.). 24 жовтня 2017. Процитовано 19 грудня 2018.
  17. ↑ Jerome Karle: The Nobel Prize in Chemistry 1985, Nobel Prize. Accessed September 22, 2009.

Література

Посилання

Антуан Лоран Лавуазьє Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
США Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ізабелла_Карле&oldid=34598437