Госпіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bradbury Hospice. Перший госпіс у Гонконгу.
Госпіс при онкологічній лікарні, Київ

Госпіс[1] (англ. Hospice), або хоспіс — медичний заклад, в якому перебувають важкохворі з прогнозованим летальним наслідком. У закладі працює переважно середній та молодший медичний персонал, доступ до пацієнтів відкритий для родичів та друзів. Основна мета перебування в госпісі — полегшити останні дні життя пацієнтів.

Етимологічно лат. hospes пов'язане зі словом „гість”. Адже перші хоспіси розташовувалися уздовж доріг, якими проходили головні маршрути християнських паломників. Вони були такими собі будинками піклування для виснажених чи хворих людей. Одначе хоспіси не відмовляли в допомозі тим, хто жив поблизу[2].

Принципи організації та філософія сучасних хоспісів були започатковані у другій половині XX ст. у Великій Британії видатною особистістю — медичною сестрою, лікарем та письменницею Сіселі Сондерс[en].

Головна мета перебування пацієнта в госпісі — покращення останніх днів життя пацієнта, полегшення фізичних та моральних страждань пацієнта та членів його родини. Структура, фінансові та юридичні засади функціонування та утримання госпісів доволі різні та мають свої особливості в різних країнах світу. Зокрема, в РФ госпіси призначені лише для утримання онкологічних хворих, тоді як в Україні прийнятою є концепція ширшого функціонального призначення (для хворих на СНІД, церебросудинні захворювання — для пацієнтів, що перебули інсульт, мають важку дегенеративну, дементну патологію головного мозку тощо).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]