Тоні Томпсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:37, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тоні Томпсон
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яАнтоні Тайрон Томпсон (англ. Anthony Tyrone Thompson)
ПрізвиськоТигр (англ. The Tiger)
ГромадянствоСША США
Народження18 жовтня 1971(1971-10-18) (53 роки)
Сілвер-Спрінг, Меріленд, США США
ПроживанняВашингтон, США США
Вагова категоріяВажка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
СтійкаЛівша
Зріст196 см
Розмах рук207 см
Рейтинги
Позиція за IBF:2
Позиція за WBC:11
Позиція за WBA:12
Професіональна кар'єра
Перший бій27 січня 2000
Останній бій5 березня 2016
Боїв47
Перемог40
Перемог нокаутом27
Поразок7
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Томпсон.

То́ні То́мпсон (англ. Tony Thompson; 18 жовтня 1971, Сільвер-Спрінг, Меріленд, США) — американський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії. Входив в десятку найкращих важковаговиків світу за підсумком року за версією BoxRec з 2004 по 2013, найвища позиція — 5 (2006)[1].

Професійна кар'єра

Перший свій бій на професійному рингу Томпсон провів 27 січня 2000 року. З помітною перевагою Томпсон переміг за очками свого суперника. Після наступних трьох перемог Тоні зазнав поразки від Еріка Кіркленда. Кіркленд переміг за очками в 4-х раундовому бою.

Томпсон швидко реабілітувався після поразки, і продовжив свою переможну серію. У березні 2003 року Томпсон переміг за очками кубинця Янкі Діаса. У вересні 2004 року він переміг по очках Вона Біна. У червні 2006 року Томпсон переміг за очками Домініка Гуїнна. 16 лютого 2007 Тоні переміг за очками Тимура Ібрагімова. У липні 2007 року в Німеччині відбувся відбірковий бій за титул WBO між Тоні Томпсоном та місцевим боксером Луаном Краснічі. Краснічі непогано провів перші три раунди бою, проте в п'ятому раунді Томпсон провів затяжну атаку, після який рефері зупинив поєдинок, зафіксувавши перемогу технічним нокаутом.

В липні 2008 року Тоні Томпсон вийшов на ринг проти чемпіона світу у важкій вазі за версіями IBF та WBO Володимира Кличка. Кличко домінував весь поєдинок, і в середині 11-го раунду провів зустрічний лівий хук в голову. Томпсон впав на канвас і рефері зафіксував нокаут.

Після поразки від Володимира Кличка, Томпсон почав відновлюватися і провів кілька 10-и раундових рейтингових боїв. Так 21 березня 2009 року він провів бій проти турка Аднана Седріна і нокаутував його в 5-му раунді. Наступний бій був проти дуже перспективного молодого американця Чаза Візерспуна. Томпсон переміг свого співвітчизника технічним нокаутом в 9-му раунді. Наступними жертвами Томпсона стали колись відомий ямаєць Оуен Бек та американець Пол Маріначчіо, які так само зазнали поразки нокаутами. Переможна серія вивела Томпсона в турнір найсильніших за право володіння титулу обов'язкового претендента за версією IBF.

27 травня 2011 року Тоні Томпсон провів бій з Морісом Гаррісом для здобуття титулу обов'язкового претендента. Вже в другому раунді Томпсон відправив Гарріса в нокдаун, а ще після двох нокдаунів в третьому раунді рефері прийняв рішення зупинити бій. Після цієї перемоги Томпсон повинен був зустрітися з Едді Чемберсом в бою за титул обов'язкового претендента, однак Чемберс отримав травму і не зміг вийти на запланований поєдинок. Після цього IBF приймає рішення призначити Томпсона обов'язковим претендентом на бій з Володимиром Кличком. Сам Кличко заявив, що не дуже хотів зустрічатись із Томпсоном ще один раз, проте в нього немає вибору[2].

7 липня 2012 року в Берні на стадіоні «Stade de Suisse» Тоні Томпсон програв технічним нокаутом у 6 раунді Володимиру Кличку.

23 лютого 2013 року Томпсон вийшов на бій проти британця Девіда Прайса. Бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у висок британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[3][4] Томпсону вдався сенсаційний апсет.

6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс - Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[5][6]

Статистика професійних боїв

Бій Рекорд Дата Суперник Місце поєдинку Раундів Примітки
Поразка 40(27)-7 5 березня 2016 Куба Луїс Ортіс (24-0) США DC Armory, Вашингтон 6 (12) (Нокаут)
Поразка 40(27)-6 30 жовтня 2015 США Малік Скотт (37-2-1) США The Venue at UCF, Орландо 12 (Одностайне рішення суддів)
Перемога 40(27)-5 27 лютого 2015 Куба Одланьєр Соліс Фонте (20-2) Туреччина Gloria Sports Arena, Gloria Hotels and Resorts, Анталія, Туреччина 8 (12) (RTD) Бій за вакантний титул WBC Continental Americas
Поразка 39(26)-5 6 червня 2014 Франція Карлос Такам (29-1-1) Франція Palais des Sport Marcel Cerdan, Levallois-Perret, Франція 12 (Одностайне рішення суддів) Бій за вакантний титул WBC Silver
Перемога 39(26)-4 22 березня 2014 Куба Одланьєр Соліс Фонте (20-1) Туреччина Atatürk Spor Salonu, Текірдаг, Туреччина 12 (Розділене рішення) Бій за вакантний титул WBC International
Поразка 38(26)-4 24 серпня 2013 Болгарія Кубрат Пулєв (17-0) Німеччина Sport and Congress Center, Шверін, Німеччина 12 (Одностайне рішення суддів) 110-118, 111-117, 112-116. Фінал претендентського турніру IBF
Перемога 38(26)-3 6 липня 2013 Велика Британія Девід Прайс (15-1) Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль, Велика Британія 12 (Технічний нокаут у 5 раунді)
Перемога 37(25)-3 23 лютого 2013 Велика Британія Девід Прайс (15-0) Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль, Велика Британія 12 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Поразка 36(24)-3 7 липня 2012 Україна Володимир Кличко (57-3) Швейцарія Стад де Сюїсс, Берн, Швейцарія 12 (Технічний нокаут у 6 раунді) Бій за титули IBF, IBO, WBO, WBA Super, The Ring
Після травми Чемберса, Томпсон об'явлений обов'язковим претендентом за версією IBF
Перемога 36(24)-2 27 травня 2011 США Моріс Харріс (25-14-2) США Reno Events Center, Невада, США 12 (Технічний нокаут у 3 раунді) Турнір найсильніших, елімінатор IBF, 2 місце.
Перемога 35(23)-2 20 листопада 2010 США Пол Маріначчіо (24-5-3) США Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 10 (Технічний нокаут у 4 раунді)
Перемога 34(22)-2 20 листопада 2010 Ямайка Оуен Бек (29-4) США Omni New Daisy Theater, Мемфіс, США 10 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Перемога 33(21)-2 5 грудня 2009 США Чазз Візерспун (26-1) США Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 10 (Технічний нокаут у 9 раунді)
Перемога 32(20)-2 21 березня 2009 Туреччина Аднан Серін (19-9-1) Німеччина Hanns-Martin-Schleyer Halle, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина 10 (Технічний нокаут у 5 раунді)
Поразка 31(19)-2 12 липня 2008 Україна Володимир Кличко (50-3) Німеччина Color Line Arena, Гамбург, Німеччина 12 (Нокаут в 11 раунді) Титул чемпіона світу за версіями IBF, IBO, 5-ий захист, за версією WBO, 1-ий захист Кличко.
Перемога 31(19)-1 27 вересня 2007 США Кліфф Коузер (26-12-2) США Tachi Palace Hotel & Casino, Лемур, Каліфорнія, США 10 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Перемога 30(18)-1 14 липня 2007 Німеччина Луан Краснічі (30-2-1) Німеччина Color Line Arena, Гамбург, Німеччина 12 (Технічний нокаут у 5 раунді) Вакантний титул інтерконтинентального чемпіона світу за версією WBO, елімінатор WBO.
Перемога 29(18)-1 16 лютого 2007 Узбекистан Тимур Ібрагімов (21-1-1) США Playboy Mansion, Беверли-Хиллз, Каліфорнія, США 10 (Одностайне рішення суддів) Титул континентального чемпіона Америки за версією WBC, 1-ий захист Томпсона.
Перемога 28(18)-1 28 червня 2006 США Домінік Гуїнн (26-3-1) США HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія, США 12 (Одностайне рішення суддів) Вакантний титул континентального чемпіона Америки за версією WBC.
Перемога 27(18)-1 18 березня 2006 США Моріс Вілер (10-4-1) США Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 8 (Технічний нокаут у 4 раунді)
Перемога 26(17)-1 26 січня 2006 США Брендон Кабелл (8-1-1) США Michael's Eighth Avenue, Глен Бурн, Меріленд, США 10 (Технічний нокаут у 4 раунді) Вакантний титул чемпіона штату Меріленд.

Примітки

  1. ↑ BoxRec's Annual Ratings: Heavyweight Annuals. boxrec.com. Процитовано 23 грудня 2020.
  2. ↑ Володимир Кличко — Тоні Томпсон: все про майбутній бій
  3. ↑ Прайс разбит Томпсоном +ВИДЕО. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 24 грудня 2019.
  4. ↑ Томпсон "вырубил" Прайса во втором раунде (видео). LB.ua. Процитовано 24 грудня 2019.
  5. ↑ Прайс не смог взять реванш у Томпсона. UA.Tribuna.com. Процитовано 24 грудня 2019.
  6. ↑ "Пенсионер" Томпсон повторно нокаутировал Прайса (видео). LB.ua. Процитовано 24 грудня 2019.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тоні_Томпсон&oldid=34610734