Девід Прайс
David Price | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||
Прізвиська | Dynamite[1] | ||||||||
Національність | британець | ||||||||
Громадянство | Велика Британія | ||||||||
Народження |
6 липня 1983 (40 років) Ліверпуль | ||||||||
Зріст | 203 см | ||||||||
Вага | 108 кг | ||||||||
Alma mater | Cardinal Heenan Catholic High Schoold | ||||||||
Вебсторінка | davidprice.co.uk | ||||||||
Спорт | |||||||||
Країна | Велика Британія | ||||||||
Вид спорту | бокс | ||||||||
Дисципліна | надважка вага і важка вага у боксі | ||||||||
Клуб | Salisbury | ||||||||
Участь і здобутки | |||||||||
Девід Прайс у Вікісховищі | |||||||||
|
Девід Прайс | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народився |
6 липня 1983 (40 років) Ліверпуль, Англія, Велика Британія |
Alma mater | Cardinal Heenan Catholic High Schoold |
Вагова категорія | важка |
Стійка | правша |
Зріст | 203 |
Розмах рук | 208 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 28 березня 2009 |
Останній бій | 26 жовтня 2019 |
Боїв | 32 |
Перемог | 25 |
Перемог нокаутом | 20 |
Поразок | 7 |
Девід Прайс (англ. David Price, 6 липня 1983) — британський професійний боксер, виступає у важкій вазі, олімпійський медаліст.
Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]
У 2003 році у віці 19 років став самим молодим чемпіоном Аматорської асоціації боксу (англ. - ABA) Англії у надважкій вазі. Загалом вигравав титул ABA тричі.
У 2004 році у чвертьфіналі чемпіонату Європи програв італійцю Роберто Каммарелле, що не дозволило Девіду взяти участь у Олімпійських іграх 2004.
У 2006 році здобув перемогу над співвітчизником майбутнім чемпіоном світу Тайсоном Ф'юрі — 22-8.
На Іграх Співдружністі 2006 року у Мельбурні завоював золоту медаль, здолавши по ходу змагань у драматичному напівфіналі досвідченого індійця Варгізе Джонсона. Джонсон тричі надсилав Прайса в нокдаун, але знесилів у останньому раунді і сам тричі опинявся у нокдаунах, перш ніж бій був зупинений.
Виступи на Олімпіаді 2008[ред. | ред. код]
У 1/8 фіналу переміг чемпіона Європи 2006 року Іслама Тимурзієва (Росія)
У 1/4 фіналу переміг Ярослава Якшто (Литва)
У 1/2 фіналу програв Роберто Каммарелле (Італія)
Олімпіада | Дисципліна | Місце |
---|---|---|
Пекін 2008 | надважка категорія | =3 |
Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]
Перший бій в профікар'єрі провів 28 березня 2009 року.
21 січня 2012 року в бою за вакантний титул чемпіона Англії за версією BBBofC і за статус обов'язкового претендента на титули чемпіона Великої Британії за версією BBBofC і чемпіона Співдружності нокаутував у 1 раунді Джона МакДермотта і мав зустрітися з Тайсоном Ф'юрі.[2][3] Але Ф'юрі відмовився від зустрічі з Прайсом і звільнив титули.[4]
19 травня 2012 року відбувся бій за вакантні титули чемпіона Великої Британії (BBBofC) і чемпіона Співдружності Девід Прайс - Сем Секстон. Прайс впевнено переміг, нокаутувавши співвітчизника у 4 раунді.
13 жовтня 2012 року в першому захисті титулів Прайс вийшов проти колишнього володаря цих титулів і олімпійського чемпіона 2000 40-річного Одлі Гаррісона. Бій закінчився перемогою Прайса і важким нокаутом для Гаррісона в 1 раунді.[5]
Вже через місяць 30 листопада 2012 року Прайс вийшов на бій проти ще одного ветерана рингу 45-річного Метта Скелтона і знов здобув швидку перемогу нокаутом у 2 раунді.[6]
Враховуючи 4 вражаючі перемоги Прайса з численними нокдаунами і нокаутами за неповні 8 раундів у 2012 році канал ESPN назвав Девіда "проспектом року".
Прайс проти Томпсона[ред. | ред. код]
23 лютого 2013 року Прайс вийшов на бій проти чергового члена клубу "тих, кому за 40" американця Тоні Томпсона, який в попередньому бою поступився нокаутом Володимиру Кличко, і над яким Девід хотів здобути перемогу яскравішу, ніж Кличко. Але бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у скроню британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[7][8] Томпсону вдався сенсаційний апсет.
Дострокова поразка Прайса стала першою у його кар'єрі і була такою неочікуваною, що промоутер Прайса Френк Мелоні опинився після бою в лікарні з серцевим нападом.[9]
Прайс проти Томпсона II[ред. | ред. код]
6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс - Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[10][11] Томпсон здобув перемогу технічним нокаутом, і Прайс, якого фахівці до боїв з Томпсоном вважали загрозою для братів Кличко, втратив статус одного з самих перспективних важковаговиків світу.
Прайс проти Тепера[ред. | ред. код]
17 липня 2015 року Прайс здійснив спробу повернутися на вершини рейтингів, провівши бій за вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU проти німецького турка Еркана Тепера, але втретє в кар'єрі зазнав дострокової поразки нокаутом у 2 раунді[12] і перестав сприйматися, як претендент на чемпіонські титули.
Таблиця боїв[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ Прайс и МакДермотт оспорят право на бой против Тайсона Фьюри - Мировой бокс - Новости бокса - BOXNEWS.com.ua. www.boxnews.com.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Девід Прайс побив Джона Макдермотта | Sportanalytic.com | спортивні новини. sportanalytic.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Бокс. Фьюри избежал встречи с Прайсом. news.sportbox.ru (рос.). 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Дэвид Прайс уничтожил Одли Харрисона. fightnews.ru (рос.). Процитовано 24 грудня 2019.[недоступне посилання]
- ↑ Прайс побеждает Скелтона нокаутом. Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Прайс разбит Томпсоном +ВИДЕО. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Томпсон "вырубил" Прайса во втором раунде (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Промоутер Прайса попал в больницу с сердечным приступом. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ Прайс не смог взять реванш у Томпсона. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ "Пенсионер" Томпсон повторно нокаутировал Прайса (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
- ↑ iSport.ua (18 липня 2015). Тепер наглухо вырубил Прайса +ВИДЕО. iSport.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Досьє на sport.references.com [Архівовано 20 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку Великої Британії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |