Лев Потійович Тишкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Потійович Тишкович
Народився 16 століття
Помер 1 квітня 1550(1550-04-01)
Краків, Королівство Польське
Країна  Велике князівство Литовське
Національність русин
Титул шляхтич
Посада Великий писар Литовський[1]
Рід Потії
Батько Q122957433?
У шлюбі з Ганна Лозчанка
Діти Адам
Герб
Герб

герб «Вага»

Лев Потійович Тишкович (пол. Lew Patejewicz Tyszkowicz; пом. 1 квітня 1550) — руський шляхтич, дворянин королеви Бони Сфорци (1537—1546), писар великий литовський (1546—1550), дяк господарський (1543—1546). Батько київського греко-католицького митрополита Іпатія Потія, знаного поборника унії.

Походження

Належав до православного шляхетного роду з Підляшшя. Внук Тишка Ходкевича. Син підляського лісничого (1529–42) і дворянина господарського Патея (Потія) Тишковича, одруженого з берестейською зем'янкою Мариною, що першим шлюбом була за Богдана Львовича Боговитиновича[2].

Відома судова справа Патея Тишковича з Костюшком Федоровичем щодо розмежування отчизних земель Кореневських, жереб'я Дремльово й острова Гнівова, від приналежних останньому с. Сехновичі. Патей виставив на підтвердження думки 222 свідків, зокрема шість шляхтичів, проти 171 селянина від Костюшка. Сигізмунд Старий розважив на користь першого й 27 травня 1529 р. видав відповідний судовий лист[3].

Життєпис

В 1545 році Лев Потій як королівський комісар Сигізмунда Августа об'їхав і здійснив люстрацію (ревізію) замків Волинської землі. В документі, серед іншого, згадано Дмитра Вишневецького, наведено перелік його власності[4].

Дружина — Ганна Лоза (Лозчанка) гербу Кораб (шлюб після 1541 р.), по смерті чоловіка вийшла вдруге заміж за смоленського каштеляна Домініка Паца. Діти:

  • Адам (церковне ім'я — Іпатій)
  • Федір Потій (Поцей) Кореневський — суддя земський брест-литовський (у 1580 р.)
  • Лев — суддя земський брест-литовський (у 1596 р.).[5]

Примітки

  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 267.
  2. Lietuvos Metrika — Vilniaus universitetas, Vilniaus universiteto leidykla, 1997 — P. 316
  3. Віктор Місіюк (7 квітня 2019). Нащадки боярина Федора. Костюшко. Частина 3. Просвіт. Процитовано 20 жовтня 2021.
  4. Сергійчук В. Дмитро Вишневецький. — К. : «Україна», 2003. — 192 с. — С. 15. — ISBN 966-524-129-X.
  5. Pociejowie (01) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Посилання