Магдалена Сибілла Саксонська
| Магдалена Сибілла Саксонська | |
|---|---|
| нім. Magdalena Sibylla von Sachsen | |
 Портрет Магдалени Сибілли пензля невідомого майстра | |
| 3-а герцогиня-консорт Саксен-Альтенбургу | |
| Початок правління: | 11 жовтня 1652 |
| Кінець правління: | 6 січня 1668 |
| Інші титули: | кронпринцеса Данії та Норвегії (1634—1647) |
|
| |
| Попередник: | Софія Єлизавета Бранденбурзька |
| Наступник: | Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька |
|
| |
| Дата народження: | 23 грудня 1617 |
| Місце народження: | Дрезден, курфюрство Саксонія |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 6 січня 1668 (50 років) |
| Місце смерті: | Альтенбург, Саксен-Альтенбург, Священна Римська імперія |
| Поховання | Schloss Altenburgd |
| Чоловік: |
1) Крістіан Данський 2) Фрідріх Вільгельм II |
| Діти: |
Від першого шлюбу: не було Від другого шлюбу: Крістіан, Йоганна Магдалена, Фрідріх Вільгельм |
| Династія: | Альбертинська лінія Веттінів, Ольденбурги, Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько: | Йоганн Георг I |
| Мати: | Магдалена Сибілла Прусська |
Магдале́на Сибі́лла Саксо́нська (нім. Magdalena Sibylla von Sachsen), (нар. 23 грудня 1617 — пом. 6 січня 1668) — саксонська принцеса з Альбертинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Йоганна Георга I та прусської принцеси Магдалени Сибілли, дружина кронпринца Данії та Норвегії Крістіана, а після його смерті — герцога Саксен-Альтенбургу Фрідріха Вільгельма II.
Біографія
Ранні роки
Народилась 23 грудня 1617 року в Дрездені. Була сьомою дитиною та третьою донькою в родині курфюрста Саксонії Йоганна Георга I та його другої дружини Магдалени Сибілли Прусської. Мала старших сестер Софію Елеонору та Марію Єлизавету й братів Йоганна Георга, Августа та Крістіана. Згодом сімейство поповнилося двома синами, з яких вижив лише Моріц.
Перший шлюб
У віці 16 років була видана заміж за 31-річного кронпринца Данії та Норвегії Крістіана. Перемовини про шлюб велися з 1630 року, заручини відбулися у 1633. Вінчання пройшло 5 жовтня 1634 у Копенгагені. Весілля, назване Великим (Det store bilager[da]), святкувалося дуже пишно, що мало на меті демонструвати, що Данія-Норвегія, незважаючи на невдале втручання у Тридцятилітню війну, як і раніше, залишається провідною європейською державою.[1]
В ході святкувань, між іншим, був показаний перший балет, поставлений у Данії, відбувся лицарський турнір, в якому брав участь сам король Крістіан IV, й проведений двогодинний нічний феєрверк. Оселилися молодята у замку Нюкьобінг у Фальстері. Дітей у них не було.
Після заміжжя Магдалена Сибілла вела скромне й усамітнене життя. Робила пожертви церквам і священнослужителям, також написала молитовник.
Крістіан мало цікавився державними справами і неохоче виконував обов'язки голови уряду у 1644 році, коли його батько був відсутнім через війну Торстенсона. Мав репутацію п'янички та ледаща, наробив багато боргів. Разом з тим був великим колекціонером творів мистецтва та старожитностей.[1] Супроводжуваний дружиною, він раптово помер дорогою на курорт 2 червня 1647 року у замку Горбіц в Саксонії.
Магдалена Сибіла отримала Лолланн і Фальстер як удовину долю. Мешкаючи у своїх володіннях, у 1647—1653 роках вона виконувала функції королівського окружного шерифа в округах Нюкьобінг, Фальстер та Ольхольм.[2]
У 1651 році відбулися її заручини із герцогом Саксен-Альтенбургу Фрідріхом Вільгельмом II. Згодом жінка втратила все своє данське майно та посади.
Другий шлюб
У віці 34 років Магдалена Сибілла взяла другий шлюб із 49-річним герцогом Саксен-Альтенбургу Фрідріхом Вільгельмом II. Весілля пройшло 11 жовтня 1652 у Дрездені. Наречений також був удівцем. Незважаючи на свою ощадливість, він не забував демонструвати князівський блиск у важливих випадках. До саксонської столиці герцог прибув на 900 конях; було придбано 33 відра кращого франконського вина та доставлено 300 відер іншого вина з Альтенбургу; 11 000 талерів витрачено на намиста, поясні портрети та кільця як подарунки «для офіцерів». На зворотному шляху до Альтенбургу за екіпажем подружжя слідували 1000 коней, а сама карета була обкована сріблом замість заліза.[3]
У подружжя з'явилося троє дітей:
- Крістіан (1654—1663) — прожив 9 років;
- Йоганна Магдалена (1656—1686) — дружина герцога Саксен-Вайссенфельсу Йоганна Адольфа I, мала десятеро дітей;
- Фрідріх Вільгельм (1657—1672) — герцог Саксен-Альтенбургу в 1669—1672 роках, одруженим не був, дітей не мав.
У 1662 році Магдалена Сибілла відвідала Данію у зв'язку із заручинами свого небожа Йоганна Георга з данською принцесою Анною Софією.
Герцогиня, за словами німецького богослова та гімнолога Йоганна Каспара Ветцеля та пастора Готтфріда Лебрехта Ріхтера, була авторкою пісні «Мій час закінчився тут, у цьому смертному житті», що була надрукована у книзі гімнів Кульмбаху 1680 року.[4]
Правляче подружжя полюбляло полювання,[5] і у 1664 році до їхньої основної резиденції додався мисливський будиночок у Гуммельсгайні.[6]
Бажаючи забезпечити дружину, у 1665 році Фрідріх Вільгельм також розпочав будівництво удовиного палацу для Магдалени Сибілли. Втім, вона померла раніше, ніж той був завершений, і ще за життя чоловіка. Будівництво призупинили, й недобудову використовували як зерносховище. За ініціативою поетеси-пієтистки Генрієтти Катаріна фон Герсдорф будівля була завершена, й у грудні 1705 року в ній відкрили заклад для незабезпечених жінок-аристократок Magdalenenstift.[7]
Сама герцогиня пішла з життя 6 січня 1668 року. Була похована у князівській крипті замкової кірхи Альтенбургу.[8] З нагоди її смерті випустили пам'ятні золоті монети номіналом в 1 дукат, на аверсі яких викарбувані дати життя Магдалени Сибілли, а на реверсі — її коронована монограма.[9]
Фрідріх Вільгельм пережив дружину на рік.
Нагороди
- Орден Рабинь Доброчесності.[10]
Генеалогія
_-_Sabina,_Electress_of_Brandenburg.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки
- ↑ а б Кронпринц Крістіан [1] (англ.)
- ↑ Жінки при владі [2] (англ.)
- ↑ August Beck: Friedrich Wilhelm II. (Herzog von Sachsen-Altenburg). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 792–794.[3] (нім.)
- ↑ Magdalene Sibylle von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 20, Duncker & Humblot, Leipzig 1884, стор. 49. [4] (нім.)
- ↑ Старий мисливський будиночок Гуммельсгайну [5] (нім.)
- ↑ Старий замок Гуммельсгайну [6] (нім.)
- ↑ Офіційний сайт Magdalenenstift. Історія [7] (нім.)
- ↑ Замкова кірха Альтенбургу [8] (англ.)
- ↑ Інформація про монету [9] (нім.)
- ↑ Klaus H. Feder: Neue Erkenntnisse zu den Insignien des habsburgischen Damenordens "Sklavinnen der Tugend", in: Zeitschrift der Österreichischen Gesellschaft für Ordenskunde, 44, November 2001, стор. 19.
Література
- Mara R. Wade: Triumphus Nuptialis Danicus. German Court Culture and Denmark. The Great Wedding of 1634. Wiesbaden: Harrassowitz 1996. (Wolfenbütteler Arbeiten zur Barockforschung 27). ISBN 3-447-03899-3
- Helen Watanabe O’Kelly: Das Damenringrennen – eine sächsische Erfindung? In: Sachsen und die Wettiner. Chancen und Realitäten (Sondernummer der Dresdner Hefte). Dresden 1990.
Посилання
- Альбертинська лінія Веттінів
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Магдалени Сибілли Саксонської (англ.)
- Генеалогія Крістіана Данського та Норвезького (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Вільгельма Саксен-Альтенбурзького (англ.)
- Біографія Магдаленни Сибілли Саксонської у Данському біографічному словнику (дан.)
- Портрет Магдалени Сибілли Саксонської
- Гравюра із зображенням Магдалени Сибілли Саксонської
|
