Дансько-шведська війна (1643—1645)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дансько-шведська війна 1643—1645
Fehmarn1644.jpg
Дата: 1643–1645
Місце: Данія, Норвегія, Швеція
Привід: Шведська спроба прориву стратегічного оточення військ:
Результат: Шведська імперія одержала перемогу
Територіальні зміни: Ємтланд, Гер'єдален, Готланд, частина Елвдален, Сааремаа и Галланд (на 30 років) стали шведською територією
Сторони
Flag of Sweden.svg Швеція
Prinsenvlag.svg Об'єднані провінції
Flag of Denmark.svg Данія-Норвегія
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg Священна Римська імперія
Командувачі
Швеція Густав Горн (Сконе)
Швеція Карл-Густав Врангель (флот)
Швеція Леннарт Торстенссон (головна армія)
Prinsenvlag.svg Маертен Т'їссен (флот)
Данія Кристіан IV Данський (капітан флоту)
Данія Ганнібал Сехестед (Ємтланд)
Данія Андерс Білле (головна армія)
Данія Еббе Ульфельдт
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg Матіас Галлас (підкріплення)
Військові сили
24600 шведів (14000 в армії Торстенссон, 10600 в армії Горна) 26000 данців
6000 німців (Усього: 32000 осіб)

Дансько-шведська війна 1643—1645, Війна Торстенсона (швед. Torstensons krig) або Ганнібалова війна (норв. Hannibalsfeiden) — війна між Данією та Швецією, названа кожною зі сторін на честь своїх полководців, відповідно Леннарта Торстенсона і Ганнібала Сехестеда. Війна була частиною Тридцятирічної війни. Завершилася вона перемогою Швеції і підписанням мирного договору в Бремсебру 13 серпня 1645 року. (Бремсебруський мир).

Історія[ред.ред. код]

  • Аксель Оксеншерна, шведський канцлер виправдовував напад, заявивши, що «Данія є не менш ворожою до нас ніж Австрія і є більш небезпечною, тому що вона ближче». Але це навряд чи можна вважати оборонними позиціями Швеції. Після нищівного удару в Австрії в 1625 році Данія була сильно ослаблена. В той час як шведська армія, навпаки, продемонструвала блискучі успіхи на європейських полях битв. Швеція була активною й агресивною і скористатися слабкістю Данії. Такі як Оксеншерна зважуються на війну для використання ситуації на збільшення плати за прохід через данські протоки.
  • Восени 1643 р. Торстенссон перебував у Німеччині і готувався до походу на Відень для того, щоб напасти і швидко рушити на північ. Хоча попереджав свого посла в Стокгольмі, а данський король Крістіан IV відмовлявся вірити інформації та не мобілізував військових. Тому шведи змогли безперешкодно зайняти півострів Ютландію в грудні. Після чого війна велася на морі, де з великою енергією і мужністю почав організовувати оборону король Крістіан.
  • У червні 1644 року його кораблі виграли важливу битву у Кольберг, коротко блокувавши шведський флот у бухті Кілі. Тоді на допомогу шведам прийшли голландці. Вони допомогли встановити контроль над шведським морем і завоювати острів Борнхольм.
  • На початку 1645 р. Данія не вбачала існування реальних шансів для погашення розвитку Тридцятилітньої війни, хоча Оксеншерна був до кінця кампанії. Він і підписав договір у Бремсебру, за яким отримував шведські та норвезькі провінції Ємтланд, Гердален, Готланд і (нинішня назва) «Сааремаа», і провінцію Галланд — тимчасово на 30 років. Данії також було відмовлено у праві на отримання податків зі шведів (наслідок Кальмарської унії, коли Данія правила Швецією), і шведські судна звільнені від усіх зборів в протоках. Цей договір закінчив період розвитку данської імперії на Балтійському морі та її провідної ролі в даному регіоні.
Король Данії Крістіан IV, незваєаючи на поранення боровся до кінця зі шведами в бухті Кіля (робота — худ. Вільгельма Марстранда)
Карта показує наслідки Договору Бремсебру 1645 року: Коричневим — Данія та Норвегія; зеленим — Швеція; жовтим — провінції Ємтланд, Гер'єдален, Ідре і Сарна, і Балтійське море з островами Готланд і Саару, які відійшли до Швеції; червоним — провінція Галланд (на 30 років)

.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Munthe O., Hannibalsfejden 1644-45,den norske hærs blodsdåb // Norsk militært tidsskrift, 1900.
  • Hiels Bache, Nordens Historie, Forslagsbureauet i Kjøbenhavn, 1884.
  • Robert I. Frost, The Northern Wars 1558—1721", Longman, Harlow, England; 2000 ISBN 0-582-06429-5
  • Knut Gjerset, History of the Norwegian People, The MacMillan Company, 1915, Tom II
  • Jill Lisk, The Struggle for Supremacy in the Baltic: 1600—1725, Funk & Wagnalls, New York, 1967 (англ.)
  • Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I (пол.)
  • Andrina Stiles, Sweden and the Baltic, 1523—1721, Hodder & Stoughton, 1992 ISBN 0-340-54644-1 (англ.)