Курфюрство Саксонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курфюрство Саксонія
лат. Saxonia Electoralis
нім. Kurfürstentum Sachsen
Курфюрство Священної Римської імперії, пізніше частина Рейнського Союзу
Персональна унія з Річчю Посполитою (1697–1706 та 1709–1763)
1356 – 1806
Прапор Герб
Прапор Герб
Leipziger-Teilung.jpgКурфюрство Саксонія після Лейпцизького розділу 1485 року: Територія Ернестинської лінії Веттинів позначена жовтим кольором, територія Альбертинської лінії — червоним


Столиця Віттенберг (1356–1547)
Дрезден (1547–1806)
Населення 1 100 000 чол. (1800)
Династія Асканії, Веттіни
Курфюрст
 - 1356 Рудольф I (перший)
Курфюрст
 - 1419–1422 Альбрехт III (останій з Асканіїв)
Курфюрст
 - 1423–1428 Фрідріх I (перший з Веттінів)
Курфюрст
 - 1763–1806 Фрідріх Август І
Історія
 - Золота булла 10 січня 1356 р
 - Об'єднання з Мейсеном і Тюрингією 6 січня 1423
 - Лейпцизький договір[en] 26 серпня 1485
 - Капітуляція Віттенберга[en] 19 травня 1547
 - Приєднано Лужицю за Празьким миром 15 червня 1635
 - Персональна унія з Річчю Посполитою 1697–1706 & 1709–63
Попередник
Наступник
Armoiries Saxe.svg Герцогство Саксен-Віттенберг
Wappen Landkreis Meissen.svg Маркграфство Мейсен
COA family de Landgrafen von Hessen.svg Герцогоство Тюрингія[en]
Королівство Саксонія State flag of Saxony before 1815.svg
Саксен-Веймар[en] Banner of Saxony (1^1).svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Курфюрство Саксонія

Курфюрство Саксонія (нім. Kurfürstentum Sachsen) — держава Священної Римської імперії, заснована, після здобуття асканійським герцогством Саксен-Віттенберг, від імператора Карл IV, статусу курфюрства Золотою буллою 10 січня 1356 року. [1] Охоплювало територію близько 40 000 км². [2] Після згсання династії Асканія його передали маркграфам Мейсену з династія Веттінів в 1423 році, яка перенесла герцогську резиденцію вгору по річці Ельба до Дрездену. Після розпаду Імперії в 1806 році курфюрсти Веттіна здобули статус королівства. [3]

Історія[ред. | ред. код]

Курфюрство було частиною Священної Римської імперії. Володарі герцогства Саксонії здавна брали участь у виборах імператора. Після розпаду герцогства Саксонії на дрібні герцогства між ними почалась боротьба за титул курфюрста, що давав право обирати імператора. Цю боротьбу виграло герцогство Саксонія-Віттенберг (займало частину території нинішньої землі Саксонія-Ангальт). У 1356 році його володар Рудольф I отримав від імператора Карла IV титул курфюрста.

Курфюрством Саксонією правив рід Асканіїв. Династія згасла у 1422 році після смерті Альбрехта III, після чого герцогство Саксонія-Віттенберг перейшло до рук маркграфства Мейсен, а його маркграф (з династії Веттінів) отримав титул курфюрста Саксонії.

Держава Веттінів стала однією з найсильніших у Священній Римській імперії. Окрім самого Мейсенського маркграфства та Саксен-Віттенбергу, вона включала Тюрингію, пфальцграфство Саксонію та інші землі.

У 1485 році стався Лейпцизький розділ веттінських володінь між братами Ернстом й Альбрехтом. В результаті розділу Ернст (вже з 1464 року курфюрст Саксонії) отримав пов’язане із саном курфюрста герцогство Саксонія-Віттенберг зі столицею у Віттенберзі. Альбрехт отримав маркграфство Мейсен зі столицею в Дрездені та втішний титул "герцог Саксонії". Решта територій (Тюрингія, пфальцграфство Саксонія та інші) були розділені приблизно навпіл. Так виникли Ернестинська й Альбертинська гілки Веттінів.

У 1547 році імператор передав герцогство Саксонія-Віттенберг й титул курфюрста Саксонії володарю Мейсенського маркграфства Моріцу з гілки Альбертинів.

У 1806 році французький імператор Наполеон оголосив курфюрста Фрідріха Августа III королем Саксонії, в результаті чого Саксонія стала королівством.

Після поразки Наполеона територія колишнього герцогства Саксонія-Віттенберг перейшла до Пруссії та увійшла до провінції Саксонія, яка приблизно збігалась із сучасною землею Саксонія-Ангальт.

Територія колишнього маркграфства Мейсен зі столицею в Дрездені і звання королів Саксонії залишились в руках Альбертинської лінії й заснували традицію королівства Саксонії та сучасної землі Вільна держава Саксонія.

Володіння Ернестинської лінії на заході розпались на безліч дрібних герцогств та увійшли до складу сучасної Тюрингії.

Боротьба за існування[ред. | ред. код]

В 1756 році, під час Третьої Сілезької війни[en] між Пруссією та Австрією (частина Семирічної війни), Саксонія була захоплена військами прусського короля Фрідріха II, який взяв Дрезден і після облоги Пірни[en] змусив саксонську армію здатися і приєднатися до його прусської армії. Багато пізніше саксонські війська дезертирували і боролися за відновлення незалежності Саксонії. За Губертусбурзьким договором 1763 року Саксонію була відновлено як державне утворення.

Коли в 1806 році Наполеон розпочав війну з Пруссією, Саксонія спочатку об'єдналася зі своїм давнім суперником, але згодом, за Познанським договором[en], перейшла на бік Наполеона і увійшла до Рейнської конфедерації. Курфюрст Фрідріх Август III (1763–1827) формально був останнім курфюрстом Саксонії. Після розпаду Священної Римської імперії він обійняв посаду і став першим монархом короткочасного королівства Саксонія під титулом Фрідріха Августа I Саксонського.

Курфюрсти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Charles IV, Golden Bull of 1356. translated into English [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.], Yale
  2. Joachim Whaley, "Germany and the Holy Roman Empire: Volume II: The Peace of Westphalia to the Dissolution of the Reich, 1648-1806", from the Oxford History of Early Modern Europe, p. 188.
  3. Sacher, Hermann (1913). Electorate of Saxony. У C. Hekbermann; E. Pace; C. Pallen; T. Shahan; J. Wynne. The Catholic Encyclopedia. New York: The Encyclopedia Press. с. 499–501. 

Література[ред. | ред. код]

  • Heinrich Berghaus: Deutschland seit hundert Jahren (Leipzig 1859-62, 5 Bde.), Bd. 2 (нім.)
  • Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft und Territorium des Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422), Potsdam, 2000, ISBN 3-932981-63-4 (нім.)
  • Heinrich Kühne: «Die Askanier», Wittenberg, Drei Kastanien Verlag, 1999, ISBN 3-933028-14-0 (нім.)
  • F. G. Leonhardi: Curfürstliche und Herzoglich sächsische Lande, Leipzig 1790 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курфюрство Саксонія