Єгорович Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:59, 30 червня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (+портали)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єгорович Володимир Олексійович
Народження 19 травня 1919(1919-05-19)
Сутиски, Тиврівська волость, Вінницький повіт, Подільська губернія, УНР
Смерть 27 квітня 1953(1953-04-27) (33 роки)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Поховання Запоріжжя
Країна  СРСР
Партія ВКП(б)
Звання майор
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
CMNS: Єгорович Володимир Олексійович у Вікісховищі

Володимир Олексійович Єгорович (1919—1953) — капітан Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1946).

Біографія[ред. | ред. код]

Могила В.О. Єгоровича в Запоріжжі

Володимир Єгорович народився 19 травня 1919 року в селі Сутиски (нині — селище в Тиврівському районі Вінницької області). Навчався у Вінницькому будівельному технікумі. У 1939 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. У 1940 році закінчив Одеську військову авіаційну школу. З квітня 1943 року — на фронтах Другої світової війни[1].

До лютого 1945 року капітан Володимир Єгорович командував ескадрильєю 402-го винищувального авіаполку 265-ї винищувальної авіадивізії 3-го винищувального авіакорпусу 16-ї повітряної армії 1-го Білоруського фронту. До того часу він здійснив 248 бойових вильотів, взяв участь у 71 повітряному бою, в якому збив 22 ворожих літака[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» капітан Володимир Єгорович удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 7015[1].

Після закінчення війни Єгорович продовжив службу в Радянській Армії. З 1949 року служив у Запоріжжі, був начальником льотної частини Запорізького аероклубу. Трагічно загинув 27 квітня 1953 року, похований на Першотравневому кладовищі Запоріжжя[1].

Також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського і Вітчизняної війни 2-го ступеня, низкою медалей[1].

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Овеянные славой имена. Одесса: Маяк, 1989.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Єгорович Володимир Олексійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єгорович_Володимир_Олексійович&oldid=32864776