Агнеса фон Вайблінген
| Агнеса фон Вайблінген нім. Agnes von Waiblingen | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Народження | 1072[1][2][…] |
| Смерть |
24 вересня 1143[2] Клостернойбург, Він-Умгебунг, Нижня Австрія, Австрія |
| Поховання | Монастир Клостернойбургd |
| У шлюбі з | Леопольд III[4] і Фрідріх I[4] |
| Діти | Фрідріх II (герцог Швабії)[4], Конрад III[4], Леопольд IV, Генріх II, Агнеса Бабенбергська, Оттон Фрайзінзький[5], Ютта фон Бабенберг[4], Гертруда фон Бабенберг, Richilde de Staufend, Конрад II фон Бабенберг[5], Berta of Bolld, Адальберт ІІ Побожний[5], Luitgard of Elchingen-Ravensteind[5], Heilika von Staufend, Bertha of Austriad і Elisabeth von Österreichd |
| Династія | Салічна династія |
| Батько | Генріх IV[4] |
| Мати | Берта Савойська[4] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Агнеса фон Вайблінген (нім. Agnes von Waiblingen), також Агнеса Салічна (1072 — 24 вересня 1143) — друга дочка Генріха IV, імператора Священної Римської імперії та Берти Савойської. У першому шлюбі — герцогиня Швабії, у другому — маркграфиня Австрії. Своє ім'я Агнеса отримала на честь бабусі Агнеси де Пуатьє.
Біографія
Агнеса фон Вайблінген походить з Салічної династії. У семирічному віці 24 березня 1079 року її заручили з 30-річним герцогом Швабії Фрідріхом I, союзником імператора проти повсталих князів. У 1086 або 1087 році був укладений сам шлюб. Таким чином Агнеса стала предком роду Гогенштауфенів. Пізніше ця спорідненість стала обґрунтуванням для претензій Гогенштауфенів, зокрема Фрідріха Барбаросси і Генріха VI, на корону імператора Священної Римської імперії.
Після смерті Фрідріха у 1105 році її брат Генріх V поспішно видав Агнесу заміж за маркграфа Австрії Леопольда III, сподіваючись таким чином отримати могутнього прихильника в боротьбі зі своїм батьком за імператорський трон[6]. Завдяки другому шлюбу Агнеси з'явився тісний зв'язок між Бабенбергами і Гогенштауфенами.
Високе походження Агнеси і плодючість пари стали пізніше інтерпретувалися хроністами як знаки особливого божого благовоління святому Леопольду. Його святість ґрунтувалася на численних заснованих ним монастирях і багатих дарах вже існуючим[7].
Агнеса була похована поряд зі своїм другим чоловіком, згодом зарахованим до лику святих, у заснованому ним монастирі Клостернойбург. Їхні тіла лежать у невеликій капелі Леопольда. Реліквії самого Леопольда з 1936 року знаходяться у срібній позолоченій скриньці у стіні позаду вівтаря[8].
Шлюби і діти
Діти від першого шлюбу з Фрідріхом I фон Штауфен, герцогом Швабії[9]:
- Хейліка (померла після 1110) з 1101/1102 одружена з Фрідріхом III фон Петтендорф (помер 3 квітня 1119), графом фон Ленгенфельд
- Бертрада (Берта), одружена з Адальбертом фон Ельхінген, графом фон Ельхінген і фон Ірренберг
- Фрідріх II Одноокий (1090 — 4 або 6 квітня 1147), герцог Швабії з 1105
- Хільдегарда
- Конрад III (1093 — 15 лютого 1152), герцог Франконії 1116/1120, антикороль Німеччини 1127—1135, король Німеччини з 1138
- Гізела (Гізельхільдіс)
- Генріх (помер до 1102)
- Беатріс (померла після 1147), черниця в Мішельштейні в 1146
- Кунігунда (Куніца) одружена з Генріхом Гордим, герцогом Баварії
- Софія одружена з графом Адальбертом
- Гертруда (померла після 1182) одружена з Германом III фон Шталек (помер 2 жовтня 1156), графом фон Шталек, пфальцграфом Рейнським з 1142, з 1157 черниця під ім'ям Фідес
- Ріхільда (близько 1100 — ?) одружена з Гуго (близько 1090 — близько 1160), графом де Русі
Від другого шлюбу з Леопольдом III Святим, маркграфом Австрії народилися[10]:
- Леопольд IV (близько 1108—1141), маркграф Австрії (з 1136) і герцог Баварії (з 1139)
- Оттон (помер 1158), єпископ Фрайзінга (1138)
- Генріх II Язомірготт (1112—1177), маркграф Австрії з 1141, і герцог Австрії з 1156, герцог Баварії (1141—1156), пфальцграф Рейнський (1140—1141)
- Ернст (помер 1137)
- Конрад (1116—1168), єпископ Пассау (1148—1164), архієпископ Зальцбурга (з 1164)
- Ута, одружена з графом Луітпольдом Плайном
- Агнеса (померла 1157), одружена (1125) з Владиславом II Вигнанцем, великим князем Краківським
- Юдіта (померла після 1168), одружена (1133) з Вільгельмом V, маркізом Монферратським
- Гертруда (1120—1150), одружена (1140) з Владиславом II, князем (пізніше королем) Чехії
- Єлизавета (1124—1143), одружена (1142) з Германом II, графом Вінценбурга
- Берта (померла 1150), одружена з Генріхом III, бургграфом Регенсбурга
Пам'ять
У 1894 році у віденському районі Деблінг на честь Агнеси було названо провулок Agnesgasse.
У 2009 році площа Welfenplatz отримала нову назву Hohenstaufenplatz на честь роду Гогенштауфен. На площі також була відкрита стела в пам'ять про цей рід з перерахуванням імен. Ім'я Агнеси стоїть на першому місці[11].
-
Статуя Агнеси в монастирі Клостернойбург -
Вітраж з Агнесою в абатстві Хайлігенкройц -
Саркофаг Агнеси, який знаходиться в капелі Леопольда -
Стела на честь роду Гогенштауфен -
Салічна династія: Конрад II сидить на троні, тримаючи в лівій руці державу, а в правій - зображення Генріха III, Генріха IV, Конрада, Генріха V і Агнеси
Примітки
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118722301 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б в г д е ж Kindred Britain
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Egon Boshof: Die Salier. — Штутгард, 2008, стор 301
- ↑ Gedächtnis des Landes. Markgräfin Agnes.
- ↑ Peter Koblank.Staufergräber. на порталі stauferstelen.net
- ↑ Генеалогічне древо герцогів Гогенштауфен Foundation for Medieval Genealogy
- ↑ Генеалогічне древо маркграфів Австрії Бабенбергів Foundation for Medieval Genealogy
- ↑ Stauferstele Klosterneuburg на порталі stauferstelen.net
|
