Бандурове (Голованівський район)
| село Бандурове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Гайворонська громада |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | До 1845 р. |
| Населення | 1980 |
| Поштовий індекс | 26325 |
| Телефонний код | +380 5254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°13′39″ пн. ш. 29°51′38″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
147 м |
| Водойми | Яланець |
| Місцева влада | |
| Сільський голова | Опаленко Олександр Анатолійович |
| Карта | |
  Бандурове | |
 Бандурове | |
| Мапа | |
| |
Банду́рове — село в Гайворонській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 1980 осіб.
Розташоване на мальовничих берегах річки Яланець. Через село пролягає автошлях Умань-Балта Р71. Біля села розташований орнітологічний заказник — «Бандурівські ставки».
Історія
 | Було запропоновано приєднати статтю Історія села Бандурове до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція із січня 2018. |
За переказами село одержало назву від імені першого поселенця Бондура, який мав тут хутір. Згодом неподалік поселилися два козаки: Наливайко і Гудим. З часом утворилося три суміжні поселення: Старо-Бондурова, Наливайківка і Гудимівка. У кожному з них були побудовані церкви: Різдво Богородична, Покровська і Димитрівська. Коли хутори злилсь в один населений пункт, йому дали назву Бондурова. У 1845 році два храми було закрито і залишено один. Нову церкву збудували у 1852 році і у 1853 році освятили на честь Покрови Божої Матері.
На початку XIX ст. землі належали польському поміщику Вацлаву Жевуському, маєток якого знаходився у містечку Саврані. Але у 1830 році за участь останнього у польському заколоті, село було конфісковано і передано у казну.
У 1920 році створено волосний ревком, а в 1929 році — колгоспи імені «Правди», «Хвиля», імені Хрущова. В 1950-х роках вони об'єднались в колгосп «Іскра». Колгоспи очолювали Д. К. Попов, С. М. Продан, П. М. Береза, В. П. Грабова.
На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 852 чоловіки, з них 279 нагороджено орденами і медалями. 440 односельців загинуло. Чимало бандурівців брало участь у партизанському загоні «Буревісник», або ж допомагали народним месникам.
Село звільнено від німецьких і румунських загарбників 14 березня 1944 року підрозділами 29 танкового корпусу і 80 гвардійської ордена Суворова Уманської стрілецької дивізії. Загиблим на фронтах односельчанам і воїнам, що звільняли село, споруджено меморіал Слави.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2716 осіб, з яких 1156 чоловіків та 1560 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1987 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,48 % |
| російська | 1,21 % |
| молдовська | 0,15 % |
| болгарська | 0,05 % |
| вірменська | 0,05 % |
Наш час
Сьогодні в Бандуровому діє ФГ «Лан», яке очолює А. Я. Опаленко — 3281 га землі, 6 фермерів обробляють 212 гектарів землі. Є 44 одноосібні господарства — 122 га.
В селі функціонує загальноосвітня школа, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, філія Ощадбанку, 2 фельдшерсько-акушерських пункти, дитячий садок, заклади торгівлі і громадського харчування.
На території Бандурівської сільради розташоване лісове урочище «Чагари» та заказник «Бандурівські ставки».
Відомі особи
- Т. Ф. Бобко (1914-2000) — повний кавалер ордена Слави
- В. І. Свідовий — доктор медичних наук
- М. І. Цвіліхівський — доктор ветеринарних наук
- І. Пустомельник — кандидат фізико-математичних наук
- Козак Дмитро Миколайович — Віце-Прем'єр-Міністр РФ з проведення Олімпіади, міністр регіонального розвитку уряду Російської Федерації
- Замишляк Григорій Михайлович — Герой Росії, старший прапорщик морської піхоти
- В. М. Антонюк — доктор технічних наук
- В. Ф. Рябоволик — поет
Див. також
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Література
- Бандурове, Гайворонський район, Кіровоградська область // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |