Хащувате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хащувате
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Голованівський район
Громада Гайворонська міська громада
Основні дані
Засноване перша згадка 1362[джерело?]
Населення 2260
Поштовий індекс 26331
Телефонний код +380 5254
Географічні дані
Географічні координати 48°18′15″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 29.94444° сх. д. / 48.30417; 29.94444Координати: 48°18′15″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 29.94444° сх. д. / 48.30417; 29.94444
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Водойми р. Південний Буг
Найближча залізнична станція Хащувате (вузька колія),
Гайворон
Місцева влада
Адреса ради с. Хащувате, вул. Небесної Сотні, 54
Сільський голова Засядьвовк Роман Павлович
Карта
Хащувате. Карта розташування: Україна
Хащувате
Хащувате
Хащувате. Карта розташування: Кіровоградська область
Хащувате
Хащувате
Мапа

CMNS: Хащувате у Вікісховищі

Хащувате — село в Україні, у Гайворонській міській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 2260 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село Хащувате вважається відомим з 1362 року, хоча вочевидь воно набагато давніше.

На той час входило до Великого князівства Литовського і називалось Качучинка. Тут була фортеця та підземні ходи. На початку XV століття перейменоване у Хащувате.

З кінця XVIII до першої половини XX століття мало статус містечка. У 1905 році налічувалося 720 дворів та 4335 душ.

Розбудова села пов'язана з будівництвом мережі вузькоколійних залізниць та станції, яка існує досі, найголовнішим залізничним вузлом є Гайворон.

16 січня 1920 року у Хащуватому під час Першого Зимового походу зупинявся на ночівлю Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. 18 січня чорношличники переправилися в Хащуватому на правий берег Південного Буга. 4 березня 1920 року полк знову вступив до Хащуватого і погромив у ньому прихильників окупаційної московської влади. Втрати ворога сягали 40 осіб. Після цього полк зупинився в Хащуватому на ночівлю, а 5 березня вирушив далі у похід[1].

З 1923 року село стало районним центром, після чого у 1932 році, якраз перед Голодомором, район приєднали до Грушківського району, оскільки вирішили, що в селі недостатньо професійних кадрів для організації серійного вбивства через голодомор.

Справжньою трагедією стали три Голодомори, найстрашніший — другий. Про Голодомор у цих краях найчастіше згадували вихідці з Хащуватського району, які від вірної смерті тікали без паспортів, пішки, повзком, щоб не застрелили, до Голованівська та Умані. Ті, хто був ближчим до керівництва, змогли дійти до залізничної станції і вчепитися за теплушку, якою колихалися всю ніч до Вінниці. До речі, сучасні пенсіонери і досі їздять на базар цією ж антикварною теплушкою.

Найганебнішою сторінкою історії Хащуватого є те, що місцеві прихвосні в гонитві за посадою і тарілкою похльобки, якою в мирний час годували б і свині, брали участь в виморенні голодом і розстрілі селян.

У Хащуватому виявлено поклади каоліну. Також Хащувате розташоване в самому центрі району.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2522 особи, з яких 1154 чоловіки та 1368 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2289 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
Українська 97,70 %
Російська 2,12 %
Молдовська 0,09 %
Білоруська 0,04 %
Болгарська 0,04 %

Відомі особи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]