Хащувате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хащувате
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Гайворонський район
Рада/громада Хащуватська сільська рада
Код КОАТУУ 3521186801
Основні дані
Засноване перша згадка 1362
Населення 2260
Поштовий індекс 26331
Телефонний код +380 5254
Географічні дані
Географічні координати 48°18′15″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 29.94444° сх. д. / 48.30417; 29.94444Координати: 48°18′15″ пн. ш. 29°56′40″ сх. д. / 48.30417° пн. ш. 29.94444° сх. д. / 48.30417; 29.94444
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Водойми р. Південний Буг
Найближча залізнична станція ст. Хащувате (вузька колія), ст. Гайворон
Місцева влада
Адреса ради с.Хащувате, вул.Леніна,54, тел. 34-1-31
Сільський голова Засядьвовк Роман Павлович
Карта
Хащувате. Карта розташування: Україна
Хащувате
Хащувате
Хащувате. Карта розташування: Кіровоградська область
Хащувате
Хащувате
Locator Dot2.gif
Розташування села Хащувате

Хащуватесело в Україні, в Гайворонському районі Кіровоградської області. Населення становить 2260 осіб. Орган місцевого самоврядування — Хащуватська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село Хащувате вважається відомим з 1362 року, хоча вочевидь воно набагато давніше.

На той час входило до Великого князівства Литовського і називалось Качучинка. Тут була фортеця та підземні ходи. На початку XV століття перейменоване у Хащувате.

З кінця XVIII до першої половини XX століття мало статус містечка. У 1905 році наоічувалось 720 дворів та 4335 душ.

Розбудова селе пов'язана і з будівництвом мережі вузькоколійок та станції, яка існує досі, найголовнішим вузлом був Гайворон.

16-го січня 1920 року у Хащуватому під час Зимового походу зупинявся на ночівлю Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. 18 січня чорношличники переправилися у Хащуватому на правий берег Південного Буга. 4 березня 1920 р. полк знову вступив до Хащуватого і погромив у ньому прихильників окупаційної московської влади. Втрати ворога сягали 40 осіб. Після цього полк зупинився у Хащуватому на ночівлю, а 5 березня вирушив далі у похід [1].

З 1923 року село стало районним центром, після чого у 1932-му, якраз перед Голодомором район приєднали до Грушківського району, оскільки вирішили, що в селі недостатньо професійні кадри для організації серійного вбивства через голод.

Справжньою трагедією стали три Голодомори, найстрашніший - другий про Голодомор у цих краях часто згадували вихідці з Хащуватського району, які від вірної смерті тікали без паспортів, пішки, повзком (щоб не застрілили) до Голованівська, Умані... Ті, хто був ближчим до керівництва, змогли не пристріленими дійти до станції і вчепитися за теплушку, якою колихалися всю ніч до Вінниці. До речі, наші пенсіонери і досі їздять на базар цією ж антикварною теплушкою.

Найганебнішою ж сторінкою історії Хащуватого є те, що місцеві прихвосні в гонитві за посадою і тарілкою похльобки, якою в мирний час годували б і свині, брали участь в виморенні голодом і розстрілі селян.

У Хащуватому виявлено поклади каоліну. Також Хащувате розташоване в самому центрі району.

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

Посилання[ред. | ред. код]