Козак Дмитро Миколайович
Козак Дмитро Миколайович | |
---|---|
![]() | |
Заступник голови Адміністрації Президента Росії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 24 січня 2020 |
Заступник голови уряду Російської Федерації | |
14 жовтня 2008 — 15 січня 2020 | |
Міністр регіонального розвитку | |
24 вересня 2007 — 14 жовтня 2008 | |
Попередник | Володимир Яковлєв |
Наступник | Віктор Басаргін |
Народився |
7 листопада 1958[1][2] (64 роки) Бандурове, Гайворонський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | правник, політик, адвокат, учасник міжнародних форумів |
Країна | СРСР і Росія |
Alma mater | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1985) і ВНТУ (1980) |
Політична партія | Єдина Росія |
Релігія | РПЦ |
Нагороди | |
![]() | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Дмитро Миколайович Кóзак (рос. Дми́трий Никола́евич Ко́зак, нар. 7 листопада 1958, с. Бандурове, Гайворонський район, Кировоградська область, Українська РСР, СРСР) — російський політик, державний діяч українського походження. Заступник керівника Адміністрації Президента Росії з 24 січня 2020 року. Міністр регіонального розвитку Російської Федерації (2007—2008)
Заступник голови Уряду РФ (з 14 жовтня 2008 до 15 січня 2020 року).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1958 року в селі Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області Української РСР.
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Після закінчення університету з 1985 до 1989 року працював в Ленінградській прокуратурі прокурором, старшим прокурором. Протягом двох років — начальник юридичного відділу концерну «Моноліт-Кировській» в Санкт-Петербурзі.
У 1990—1994 — заступник начальника юридичного управління, начальник юридичного відділу, начальник юридичного управління Санкт-петербурзької міськради.
У 1994—1996 — голова юридичного комітету мерії Санкт-Петербурга.
У 1996—1998 — голова юридичного комітету канцелярії губернатора Санкт-Петербурга.
У 1998 — віцегубернатор Санкт-Петербургу, голова юридичного комітету канцелярії губернатора Санкт-Петербургу.
1999 року вибраний головою Ради директорів «Міжнародного інвестиційного фінансового союзу».
З серпня 1999 — керівник Апарату Уряду Росії, міністр Російської Федерації.
З 2000 — заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації, Голова Опікунської Ради Центру стратегічних розробок.
З 2003 — перший заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації.
З квітня 2004 — керівник Апарату Уряду Російської Федерації.
З вересня 2004 — повноважний представник Президента Російської Федерації в Південному федеральному окрузі.
24 вересня 2007 призначений Міністром регіонального розвитку Російської Федерації.
З 14 жовтня 2008 — заступник Голови Уряду РФ, відповідальний за проведення зимової Олімпіади 2014 в Сочі.
З 23 березня 2014 року займається питаннями в уряді Росії, пов'язаними з окупаційною владу РФ в Криму.
З 18 травня 2018 року до сфери його відповідальності увійшла промисловість.
Не ввійшов до складу уряду Мішустіна 2020 року.
З 2020 року — заступник керівника Адміністрації Президента Російської Федерації.
Висловлювання[ред. | ред. код]
У квітні 2021 року заявив, що Росія знищить Україну. Він пригрозив, що якщо Київ розв'яже бойові дії на Донбасі, це буде початком кінця України. Також він назвав українських політиків «дітьми із сірниками»[3].
Примітки[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Козак Дмитро Миколайович |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Козак Дмитро Миколайович |
- ↑ MAK
- ↑ Davos 2014 Participant List
- ↑ Початок війни буде кінцем для України, – з Кремля посипали погрозами. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 8 Квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2014) |
|
- Народились 7 листопада
- Народились 1958
- Уродженці Гайворонського району
- Випускники юридичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету
- Випускники Вінницького технічного університету
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2 ступеня
- Кавалери ордена імені Ахмата Кадирова
- Кавалери ордена «За вірність обов'язку»
- Політики Росії
- Члени «Єдиної Росії»
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Російські правники
- Російські міністри
- Українці Росії
- Кавалери золотого Олімпійського ордену
- Відмічені в українофобії