Бердянський державний педагогічний університет
| Бердянський державний педагогічний університет | |
|---|---|
| БДПУ | |
.JPG) | |
| 46°45′18″ пн. ш. 36°47′00″ сх. д. / 46.75500000002777767° пн. ш. 36.7836110000277756171° сх. д.Координати: 46°45′18″ пн. ш. 36°47′00″ сх. д. / 46.75500000002777767° пн. ш. 36.7836110000277756171° сх. д. | |
| Тип | навчальний заклад[1] |
| Країна |
 Україна[1] |
| Розташування | Бердянськ |
| Засновано | 1932 |
| Ректор | Богданов Ігор Тимофійович |
| Студентів | 7826 |
| Випускники | Категорія:Випускники Бердянського педагогічного університету |
| Адреса | Бердянськ, вулиця Шмідта, 4 |
| Сайт | bdpu.org |
 | |
 Berdyansk State Pedagogical University у Вікісховищі | |
Бердянський державний педагогічний університет — вищий навчальний заклад IV рівня акредитації[2] в Бердянську Запорізькій області. Сучасна назва з 2002 року.
Історія
Відлік історії розпочинається з серпня 1872 року, коли було отримано дозвіл на будівництво у Бердянську чоловічої класичної гімназії.
Головний корпус Бердянського державного педагогічного університету споруджено у 1876 р. за проектом військового інженеру К. Єльського(1837 – 1896)[3][4].
Гімназія працювала до 1919 року. В ній навчалися такі відомі люди як бактеріолог В. Хавкін та «червоний адмірал» П. П. Шмідт, викладали відомий український композитор та поет-перекладач П. І. Ніщинський (Петро Байда) та математик А. З. Епіфанов.[5]
Враховуючи нестачу кваліфікованих кадрів учителів та викладачів з різних дисциплін у школах, училищах, технікумах, коледжах та ліцеях міста та навколишніх районів, а також вимоги реформування вищої школи, університет протягом свого існування здійснив різноманітні реорганізації, не раз змінюючи спеціальності та спеціалізації.
У жовтні 1932 року на базі Вчительського технікуму було створено вчительський, а потім і педагогічний інститут. Від 1939 до 2002 інститут носив ім'я П. Д. Осипенко.
Під час окупації у 1941–1943 років у будівлі працював німецький госпіталь.
У 1958 році в інституті навчалось 872 студенти, в тому числі 332 заочники.
Станом на 01.01.2009 року в університеті навчалося 7656 студентів (3466 — денної форми навчання, 4190 — заочної).
- 1966—1981 рр. — Демиденко Василь Купріянович,
- 2001-2010 - Крижко Василь Васильович кандидат педагогічних наук, професор
- 2011—2016 рр. — Зарва Вікторія Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор.
- З 2016 року — Богданов Ігор Тимофійович, доктор педагогічних наук, професор.
Структура університету
У структурі університету — 6 факультетів, економіко-гуманітарний коледж, 28 кафедр, де навчальний процес забезпечують 29 докторів наук, професорів, 186 кандидатів наук, доцентів. За період існування в ньому підготовлено понад 40 тисяч педагогічних працівників, створено навчально-матеріальну, кадрову, науково-дослідну та соціально-культурну базу, яка плідно використовується для підвищення інтелектуально-духовного потенціалу держави та нації.
Факультети:
- факультет філології та соціальних комунікацій;
- факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв;
- факультет дошкільної, спеціальної та соціальної освіти;
- факультет фізичного виховання;
- факультет фізико-математичної, комп'ютерної та технологічної освіти;
- гуманітарний-економічний факультет;
Також до складу входить економіко-гуманітарний коледж.
Підготовка докторів філософії здійснюється за такими спеціальностями: 014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями), 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), 032 Історія та археологія, 035 Філологія, 051 Економіка.
Підготовка докторів наук здійснюється за такими спеціальностями: 014 Середня освіта (за предметними спеціалізаціями), 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), 035 Філологія.
Навчально-виховний процес і наукова діяльність університету спрямовані на постійне вдосконалення, що зумовлено змінами парадигм освіти, концепцій навчання й виховання, форм і методів практичної діяльності педагогів, упровадженням інноваційної діяльності у сфері науки й освіти. Адміністрація університету приділяє належну увагу матеріально-технічному забезпеченню навчального процесу. Університет має 2 гуртожитки, студентську їдальню, буфет, спортивно-оздоровчий табір, читальні зали, актові та спортивні зали, спортивні майданчики, навчальні майстерні. Аудиторії, лабораторні приміщення обладнані відповідно до сучасних вимог наочним приладдям і комп'ютерною технікою. Університетська комп'ютерна мережа об'єднує всі навчальні корпуси і студентські гуртожитки, що забезпечує доступ до мережі Інтернет та дає можливість студентам безкоштовно користуватися електронними бібліотечними фондами й електронними версіями навчальних дисциплін свого та інших навчальних закладів і центрів інформації. Функціонує бездротова мережа за допомогою технології Wi-Fi для забезпечення оперативного доступу мобільними пристроями до внутрішніх і зовнішніх ресурсів за допомогою Інтернету.
Примітки
- ↑ а б GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- ↑ Ліцензії серії AB 395109 від 14.12.2007 року
- ↑ Бердянський державний педагогічний університет: освіта у стінах замку. UATV (укр.). 5 березня 2018. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ Бердянська чоловіча гімназія. zabytki.in.ua. Процитовано 16 жовтня 2021.
- ↑ «Бердянська чоловіча гімназія (остання третина XIX століття)» / Упорядники: В. М. Константінова, І. І. Лиман
Посилання
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (1936—2016) : [до 80-річчя функціонування / голов. ред. А. Сердюк]. — 2-ге вид., допов. — Бердянськ (Запоріз. обл.) : Ткачук О. В., 2016. — 307 с. : портр. — Імен. покажч.: с. 302—307. — ISBN 978-617-7291-73-1