Всехсвятський Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Всехсвятський Сергій Костянтинович
Народився 7 (20) червня 1905 або 1905[1]
Москва, Російська імперія
Помер 6 жовтня 1984(1984-10-06) або 1984[1]
Москва, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність астроном, викладач університету
Alma mater МДУ
Галузь астрономія, комета[1] і космогонія[1]
Заклад Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторанти Чурюмов Клим Іванович
Нагороди

CMNS: Всехсвятський Сергій Костянтинович у Вікісховищі

Сергій Костянтинович Всехсвятський (рос. Всехсвятский Сергей Константинович; 20 червня 1905 — 6 жовтня 1984) — російський та український астроном. Завідувач кафедри астрономії Київського університету.

Біографія

Народився в Москві. У 1925 закінчив Московський університет. У 1924—1935 працював в Астрофізичному інституті (у 1931 увійшов до складу знов створеного Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга), в 1935—1939 — співробітник, заст. директора Пулковської обсерваторії, в 1939—1981 професор, завідувач кафедри астрономії Київського університету.

Основні наукові роботи відносяться до фізики комет, Сонця і сонячної активності, до проблем космогонії. Розробив ряд питань механічної теорії комет, довів швидку дезинтеграцію періодичних комет. У 1932 на новій основі розвинув гіпотезу Ж. Л. Лагранжа про викиди комет з поверхні планет і їхніх супутників.

Автор фундаментальної праці «Фізичні характеристики комет» (1958) і серії доповнень до нього (видавалися до 1974), де він виклав історію спостережень і досліджень комет з найдавніших часів до 1971, вказав їхні орбіти, привів зведення спостережень, перший у світі каталог абсолютних величин комет. У 1960 висловив припущення про існування кільця навколо Юпітера (виявлено американським космічним апаратом «Вояджер-1» в 1979). За наслідками спостережень сонячної корони під час затемнень встановив існування протяжних корональних потоків (згодом названі «сонячним вітром»), що викликають магнітні бурі і збудження в йоносфері Землі. У 1955 спільно з учнями розробив динамічну теорію корони Сонця. У низці робіт обстоював думку про вплив планет на розвиток сонячної активності.

Автор книги «Природа і походження комет і метеорної речовини» (1967). Співавтор колективної праці «Проблеми сучасної космогонії» (1969).

Премія ім. Ф.Бредихіна АН СРСР (1977), медаль астрономічної ради АН СРСР «За виявлення нових астрономічних об'єктів» (1979), медаль ім. Ю.Гагаріна Федерації космонавтики СРСР.

Ім'ям Всехсвятського назвали малу планету (2721 Всехсвятський), яку відкрив М. С. Черних 22 вересня 1973 року в Кримській астрофізичній обсерваторії.

НБУ 2005 року викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Сергія Всехсвятського номіналом 2 гривні.

Посилання

  1. а б в г Czech National Authority Database