Голосний переднього ряду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Голосні переднього ряду (англ. Front vowel; фр. Voyelle antérieure; яп. 前舌母音) — різновид голосних звуків, що вимовляються з напруженням і підняттям вгору передньої частини язика в ротовій порожнині.

Згідно з Міжнародним фонетичним алфавітом до голосних переднього ряду належать:

неогублений голосний переднього ряду високого піднесення [i]
огублений голосний переднього ряду високого піднесення [y]
неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення [e]
огублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення [ø]
неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення [ɛ]
огублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення [œ]
ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення [æ]
неогублений голосний переднього ряду низького піднесення [a]
огублений голосний переднього ряду низького піднесення [ɶ]

До голосних переднього ряду також відносять такі звуки, які інколи виокремлюють у окрему групу ненапружених голосних переднього ряду:

неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення [ɪ]
огублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення [ʏ]

Вплив на вимову приголосних

У праслов'янській мові голосні переднього ряду спричинювали пом'якшення (палаталізацію) задньоязикових приголосних, перехід їх в шиплячі або свистячі звуки. Положення голосних переднього ряду після приголосних стало причиною першої і другої палаталізації, положення перед приголосними — третю палаталізацію.

Посилання