Неогублений голосний середнього ряду високого підняття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Close central unrounded vowel
Номер МФА 317
Кодування
X-SAMPA 1
Кіршенбаум i"
Image
Xsampa-1.png
Звучання

Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення (англ. close central unrounded vowel; фр. voyelle fermée centrale non arrondie; яп. 非円唇中舌狭母音) — один з голосних звуків, сімнадцятий з основних голосних звуків.

Інколи називається неогубленим середнім високим голосним.

У деяких мовах існує неогублений голосний середнього ряду високо-середнього підняття, який відрізняється злегка нижчим підняттям. У МФА він часто транскрибується як [ɨ̞] чи [ɪ̈], також можлива транскрипція [ɪ̠] чи [ɘ̝]. У багатьох британських словниках цю голосну транскрибують як [ɪ] (відзначаючи її підняття); в американській традиції її часто транскрибують як [ɨ] (відзначаючи її ряд) або [ᵻ][1] (відзначаючи її підняття і ряд). У третьому виданні Oxford English Dictionary [ᵻ] передає вільне варіювання між фонемами /ɪ/ та /ə/.

Властивості[ред. | ред. код]

  • За підняттям — високий, це значить, що язик при його вимовлянні розташований максимально близько до піднебіння, але без притискування (що дало б приголосний).
  • За рядом — середній, тобто язик розташований у середній позиції порівняно з вимовлянням передніх і задніх голосних
  • Неогублений — губи при вимовлянні залишаються неокругленими.

В українській мові[ред. | ред. код]

У сучасній літературній українській звук [ɨ] відсутній. Існував у давньоруській мові, успадкований нею з праслов'янської, де розвинувся внаслідок процесу кількісного вирівнювання голосних з праіндоєвропейського монофтонга [ū] або дифтонга [eu]). Це підтверджує порівняння праслов'янських лексем з іншими індоєвропейськими: прасл. *synъ («син») — лит. sūnŭs, прасл. *svekry («свекруха») — лат. socrūs, прасл. *rydati («ридати») — лат. rūdere («ревти», «ревіти»), прасл. *byxъ («я був», пор. ст.-сл. быхъ, укр. би) — лат. fūi, прасл. *ty («ти») — лат. tu і дав.-гр. σύ. Звук [ŭ], короткий варіант праіндоєвропейського *u, дав у праслов'янській редукований звук .

У запису фонетичної реконструкції праслов'янської мови для позначення цього звука використовується латинська y, цією ж літерою прийнято передавати схожі звуки у практичній латинській транслітерації. У більшості староукраїнських говірок зник приблизно у XI ст., злившись з [і] в один звук [ɪ]. Нині зберігається у деяких західноукраїнських говорах (лемківському, бойківському, надсянському і деяких говірках закарпатського), протиставляючись там [і] і [e][2].

Позначення[ред. | ред. код]

  • У кирилиці передається літерою «ы» («єри»). Зі слов'янських кириличних абеток ця літера наразі існує лише в російській і білоруській, але вона наявна у багатьох абетках на основі кирилиці для неслов'янських мов (монгольській, казахській та ін.). В українському письмі скасована у XIX ст.
  • При транслітерації латинкою для передавання [ɨ] прийнято вживати букву «y».
  • У румунській абетці для позначення звука існують дві літери з «дашками»: «â», «î». Першу («а-циркумфлекс») використовують у середині, другу («і-циркумфлекс») — на початку та наприкінці слів. У румунській кирилиці існувала літера «ы», але практично не використовувалася, замість неї для позначення звука [ɨ] вживалася буква Ѫ («великий юс»). У молдавській кирилиці на місці румунських «â» і «î» вживають «ы».
Див. також: Ы

Приклади[ред. | ред. код]

Цей звук, у цілому, не властивий індоєвропейським мовам, але зустрічається (як алофон) у багатьох слов'янських мовах. Він є вельми звичайною окремою фонемою у мовах індіанців Північної і Південної Америки, де часто протиставляється таким близьким до нього звукам, як [i] і [u] — як у живих мовах, так і в реконструйованих прамовах (наприклад, у праутоацтекській).

Мова Слово МФА Значення Примітки
Англійська Говірки південної Англії[en][3] rude [ɹɨːd] 'грубий' Замість нього може бути огублений [ʉː], чи дифтонг [ʊʉ̯~əʉ̯].
Ангор hüfᵻ [xɨβə] 'гарячий'
Ачехська tupeue [tupɨə] 'знати' Так характеризують цей звук деякі мовознавці[4][5], інші ж описують його як ближчий до [ɯ][6].
Білоруська крыніца [krɨnitsa] 'джерело' У ненаголошеному стані може наближатися до [а] (у північно-східних діалектах) або [u] (у поліських діалектах)[7]. Див. Білоруська фонетика
Валійська Північні діалекти[8] llun [ɬɨːn] 'картинка' Див. Валійська фонетика[en]
В'єтнамська trưa [ʈɨə˧] 'полудень' Див. В'єтнамська фонетика
Гуарані yvy [ɨʋɨ] 'Земля'
Естонська Виро sysar [sɨsarʲ] 'сестра'
Ірландська Манстерський діалект[9] caora [kɨ̟ːɾˠə] 'вівця' Певною мірою передній;[9] алофон звука [i] між відкритими приголосними.[9] Див. Ірландська фонетика[en]
Кайнганг fy [ɸɨ] 'насінина'
Кашинава           —
Кашмірі[10] teer [ˈt̪ɨːr] 'холод'
Китайська Мандарин rì [ɻɨ̹˥˩] 'день' Див. Мандаринська фонетика[en]
Латгальська[11] dyžan [ˈd̪ɨʒän̪] 'пребагато' Див. Латгальська фонетика[en]
Монгольська[12] хүчир [xutʃʰɨɾɘ̆] 'трудний, складний'
Муїска hycha [hɨʂa] 'я' Див. Фонетика мови чибча
Російська[13] ты [t̪ɨ] 'ти' Зустрічається тільки після твердих приголосних. Див. Російська фонетика
Румунська înot [ɨˈn̪o̞t̪] 'плаваю' Див. Румунська фонетика
Сама Сібуту [pɨˈnɨt̪] 'борода'
Сапотекська Тількіапанська сапотекська[14] nɨ [nɨ] 'бути кислим'
Сахаптин[15] [kʼsɨt] 'холод' Вставний. Не має подовженої пари.
Сіріоно[16] [eˈsɨ] 'сухе дерево'
Сумі[17] sü [ʃɨ̀] 'завдавати болю' Також його описують як [ɨ̞].[18]
Тамільська[19] ஆனால் [äːnäːlɨ] 'але' Вставний голосний, що з'являється в розмовному мовленні після прикінцевих плавних; може також вимовлятися як огублений [ʉ]. [20] Див. Тамільська фонетика
Тера[21] zu [zɨ] 'казав'
Удмуртська[12] ургетэ, ыргетэ[22] [ɨrgete] 'гуркоче'
Узбецька qiz [qɨz] 'дівчинка' Алофон звука [i].
Українська Лемківський говір гырміт [ɦɨrmit] 'гримить' Див. Фонетика лемківського говору
Хауса[23]    — Алофон звука [i].[23]
Чеська Деякі діалекти był [bɨɫ] 'був' Зустрічається у деяких східноморавських, ляських і сілезьких діалектах. Див. Чеська фонетика
Шведська bi [bɨː] 'бджола' Зустрічається в діалектах провінцій Нерке і Богуслен, а також у соціалектах Стокгольма й Гетеборга. Див. Шведська фонетика
Шипібо-конібо[24] tenaitianronki [ˈt̪ɨnɐi̞ti̞ɐ̃ɽõ̞ɣi̞] [translation needed] Один з алофонів тієї ж фонеми, що й [ɯ] — після передньоязикових приголосних[24].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pullum, Geoffrey K.; Ladusaw, William A. (1996). Phonetic Symbol Guide. Chicago, IL, USA: University of Chicago Press. ISBN 9780226685366.  (англ.)
  2. Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
  3. Lodge, Ken (2009). A Critical Introduction to Phonetics. Continuum International Publishing Group. ISBN 978-0-8264-8873-2. 
  4. Asyik, Abdul Gani (1982). The agreement system in Acehnese. Mon-Khmer Studies 11: 1–33. Архів оригіналу за 5 червень 2013. Процитовано 9 November 2012. 
  5. Al-Ahmadi Al-Harbi, Awwad Ahmad (2003). Acehnese coda condition: An optimality-theoretic account. Umm Al-Qura University Journal of Educational and Social Sciences and Humanities 15: 9–21. Архів оригіналу за 29 липень 2009. Процитовано 8 лютий 2016. 
  6. Mid-vowels in Acehnese. Архів оригіналу за 14 липень 2010. Процитовано 8 лютий 2016. 
  7. Фанетыка беларускай літаратурнай мовы І. Р. Бурлыка, Л. Ц. Выгонная, Г. В. Лосік, А. І. Падлужны; Рэд. А. І. Падлужны. — Мн. : Навука і тэхніка, 1989. — 335 с. ISBN 5-343-00292-7.
  8. Ball, Martin J. (1984). Phonetics for phonology. У Ball, Martin J.; Jones, G.E. Welsh Phonology. Cardiff: University of Wales Press. ISBN 978-0-7083-0861-5. 
  9. а б в Ó Sé, Diarmuid (2000). Gaeilge Chorca Dhuibhne (ga). Dublin: Institiúid Teangeolaíochta Éireann. ISBN 978-0-946452-97-2. 
  10. Koshur: Spoken Kashmiri: A Language Course: Transcription. Процитовано 16 January 2016. 
  11. Nau, Nicole (2011). A short grammar of Latgalian. Munich: Lincom Europa. ISBN 978-3-86288-055-3. 
  12. а б Iivonen, Antti; Harnud, Huhe (2005). Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish, Mongolian and Udmurt. Journal of the International Phonetic Association 35 (1): 59–71. doi:10.1017/S002510030500191X. 
  13. Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press. 
  14. Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  15. Hargus, Sharon; Beavert, Virginia (2002). Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin. International Journal of American Linguistics 68 (3): 316–340. doi:10.1086/466492. 
  16. Firestone, Homer L. (1965). Description and classification of Sirionó: A Tupí-Guaraní language.. Janua linguarum, Series Practica (16). London: Mouton & Co. 
  17. Teo, Amos B. (2014). A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland. Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. 
  18. Teo, Amos B. (2012). Sumi (Sema). Journal of the International Phonetic Association 42 (3): 365–373. doi:10.1017/S0025100312000254. 
  19. Keane, Elinor (2004). Tamil. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 111–116. doi:10.1017/S0025100304001549. 
  20. Keane, (2004), p. 114.
  21. Tench, Paul (2007). Tera. Journal of the International Phonetic Association 37 (1): 228–234. doi:10.1017/s0025100307002952. 
  22. ru:ургетыны. Удмуртско-русский словарь (російська). 
  23. а б Schuh, Russell G.; Yalwa, Lawan D. (1999). Hausa. Handbook of the International Phonetic Association. Cambridge University Press. с. 90–95. ISBN 978-0-521-63751-0. 
  24. а б Valenzuela, Márquez Pinedo & Maddieson (2001:283)
  25. Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  26. Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Abdel-Massih, Ernest T. (1971). A Reference Grammar of Tamazight. Ann Arbor: University of Michigan. 
  • Altendorf, Ulrike; Watt, Dominic (2004). The dialects in the South of England: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 181–196. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Blankenship, Barbara; Ladefoged, Peter; Bhaskararao, Peri; Chase, Nichumeno (1993). Phonetic structures of Khonoma Angami. У Maddieson, Ian. Fieldwork studies of targeted languages 84. Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group. с. 127–141. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Campbell, Lyle; Kaufman, Terrence; Smith-Stark, Thomas C (1986). Meso-America as a linguistic area. Language 62 (3): 530–570. JSTOR 415477. doi:10.2307/415477.