Горигляди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Горигляди
Герб Горигляд Прапор
панорама села
панорама села
панорама села
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Рада Гориглядівська сільська рада
Облікова картка Горигляди 
Основні дані
Засноване 1421
Населення 1 220
Територія 3.433 км²
Густота населення 355.37 осіб/км²
Поштовий індекс 48372
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 48°52′32″ пн. ш. 25°08′53″ сх. д. / 48.87556° пн. ш. 25.14806° сх. д. / 48.87556; 25.14806Координати: 48°52′32″ пн. ш. 25°08′53″ сх. д. / 48.87556° пн. ш. 25.14806° сх. д. / 48.87556; 25.14806
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
42 км
Місцева влада
Адреса ради 48372, с. Горигляди
Карта
Горигляди. Карта розташування: Україна
Горигляди
Горигляди
Горигляди. Карта розташування: Тернопільська область
Горигляди
Горигляди
Мапа
Мапа

CMNS: Горигляди у Вікісховищі

Горигля́ди — село Коропецької селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Дністер, на півдні району. Центр сільради. Населення — 1 259 осіб (2002).

Файл:Оселі с. Горигляди Монастириського району Тернопільської області.jpg
Сільські оселі. Листопад 2006 року

Історія

На околицях села виявлено поселення трипільської культури. Матеріали зберігаються в Львівському історичному музеї[1][2].

Перша писемна згадка — 1421, згідно зі «Збором документів Малопольських» (1975).

Згадується 27 червня 1440 року у протоколах галицького суду [3].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[4].

До 1800 до села належали хутори Березина, Думка, Одаї, Суходіл (нині населені пункти Івано-Франківської області).

У дорадянський період діяло товариство «Просвіта».

У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєша Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 1 860 мешканців, з них 1 560 українців-грекокатоликів, 275 українців-римокатоликів, 10 поляків і 15 євреїв[5]

До 1957 село належало до Тлумацького району Станіславської (нині — Івано-Франківської) області.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[6].

Символіка

Затверджена 19 серпня 2004 р. рішенням XIX сесії селищної ради IV скликання[7].

Автор — С. Ткачов.

Герб

В синьому щиті — срібна підкова шипами донизу, у якій золотий лапчастий хрест, супроводжувана згори меншим золотим лапчастим хрестом, внизу — п'ятьма золотими нитяними стовпами, вершини яких утворюють півколо дугою донизу. Автор — Сергій Ткачов.

Основа композиції — герб власника села XVII ст. «Люба» або «Любич». Підкова стилізована під Дністер, який омиває Горигляди. Хрест над підковою символізує село Одаї, яке розташоване на високому березі річки і підпорядковано материнській церкві в Гориглядах. Золоті стовпи — символ ланів. Внизу хреста вони окреслюють овал у формі писанки — «село мов писанка».

Прапор

Квадратне полотнище; на синьому тлі біла підкова шипами донизу, у якій жовтий лапчастий хрест, супроводжувана вгорі меншим жовтим лапчастим хрестом, внизу — п'ятьма жовтими нитяними стовпами, вершини яких утворюють півколо дугою донизу.

Пам'ятки

Є церква Преподобного Онуфрія (1820)[8], молитовний будинок «Зал Царства» свідків Єгови.

Пам'ятники

  • насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991),
  • пам'ятник Івану Дворському (1965; скульптор А. Мацієвський).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Горигляди» та ТзОВ «Гарант».

Відомі люди

Народилися

  • живописець Г. Горбатий,
  • Герой Радянського Союзу Іван Дворський,
  • Герой соціалістичної праці Павліна Дворська.
  • художники-керамісти М. Рйопка, Г. і М. Трушики.

Пов'язані

Бібліографія

Про Горигляди підготовлено книгу М. Михайлюк «Горигляди: Історія села та його мешканців».

Примітки

  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 139
  2. Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — С. 237
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.87, №865 (лат.)
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Українська геральдика
  8. Горигляди. Церква Св. Онуфрія 1820

Література