Горигляди
| село Горигляди | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Чортківський район | ||||
| Тер. громада | Коропецька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060270040035308 | ||||
| Облікова картка | Горигляди | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1421 | ||||
| Населення | 1 220 | ||||
| Територія | 3.433 км² | ||||
| Густота населення | 355.37 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48372 | ||||
| Телефонний код | +380 3555 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°52′32″ пн. ш. 25°8′53″ сх. д. / 48.87556° пн. ш. 25.14806° сх. д. | ||||
| Водойми | Дністер | ||||
| Відстань до районного центру |
42 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48370, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт Коропець, вул. Марка Каганця, 10 | ||||
| Карта | |||||
  Горигляди | |||||
 Горигляди | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Горигля́ди — село в Україні, у Коропецькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Дністер, на півдні району. До 2020 центр сільської ради. Населення — 1 220 осіб (2020).
На околицях села виявлено поселення трипільської культури. Матеріали зберігаються в Львівському історичному музеї[1][2].
Перша писемна згадка — 1421, згідно зі «Збором документів Малопольських» (1975).
Згадується 27 червня 1440 року у протоколах галицького суду [3].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[4].
До 1800 до села належали хутори Березина, Думка, Одаї, Суходіл (нині населені пункти Івано-Франківської області).
У дорадянський період діяло товариство «Просвіта».
У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєша Тлумацького повіту.
У 1939 році в селі проживало 1 860 мешканців, з них 1 560 українців-грекокатоликів, 275 українців-римокатоликів, 10 поляків і 15 євреїв[5]
До 1957 село належало до Тлумацького району Станіславської (нині — Івано-Франківської) області.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[6].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610687, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 782 виборці, явка 38,62%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 27,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,00%, за «Європейську Солідарність» — 14,00%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 26,76%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,05%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 14,05%[8].
Затверджена 19 серпня 2004 р. рішенням XIX сесії селищної ради IV скликання[9].
Автор — С. Ткачов.
В синьому щиті — срібна підкова шипами донизу, у якій золотий лапчастий хрест, супроводжувана згори меншим золотим лапчастим хрестом, внизу — п'ятьма золотими нитяними стовпами, вершини яких утворюють півколо дугою донизу. Автор — Сергій Ткачов.
Основа композиції — герб власника села XVII ст. «Люба» або «Любич». Підкова стилізована під Дністер, який омиває Горигляди. Хрест над підковою символізує село Одаї, яке розташоване на високому березі річки і підпорядковано материнській церкві в Гориглядах. Золоті стовпи — символ ланів. Внизу хреста вони окреслюють овал у формі писанки — «село мов писанка».
Квадратне полотнище; на синьому тлі біла підкова шипами донизу, у якій жовтий лапчастий хрест, супроводжувана вгорі меншим жовтим лапчастим хрестом, внизу — п'ятьма жовтими нитяними стовпами, вершини яких утворюють півколо дугою донизу.
- церква Святого Онуфрія (1820, дерев'яна, УГКЦ)[10],
- «Зал Царства» Свідків Єгови.
- насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991),
- пам'ятник Івану Дворському (1965; скульптор А. Мацієвський).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Горигляди» та ТзОВ «Гарант».
- живописець Г. Горбатий,
- Герой Радянського Союзу Іван Дворський,
- Герой соціалістичної праці Павліна Дворська.
- художники-керамісти М. Рйопка, Г. і М. Трушики.
Про Горигляди підготовлено книгу М. Михайлюк «Горигляди: Історія села та його мешканців».
-
Знак при в'їзді в село -
Церква Преподобного Онуфрія (1820) -
Статуя Божої Матер -
Клуб -
Школа
_%D1%81.%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B8.jpg)
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 139
- ↑ Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яної доби. — К., Наукова думка, 1981. — С. 237
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.87, №865 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 171 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Горигляди. Церква Св. Онуфрія 1820. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
- Михайлюк М. Горигляди // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 395—396. — ISBN 966-528-197-6.
- Horyhlady // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 157. (пол.) — S. 157. (пол.)