Дедюлін Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:23, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дедюлін Олександр Васильович
Дедюлін Олександр Васильович
Народився 3 (15) серпня 1866(1866-08-15)
містечко Срібне, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 16 жовтня 1924(1924-10-16) (58 років)
Харків, Харківська губернія, УСРР
Місце проживання Харків
Країна Російська імперія,  УНР, СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність мікробіолог
Alma mater Харківський ветеринарний інститут
Галузь мікробіологія, епізоотологія
Заклад Харківський ветеринарний інститут, Державний інститут наукової і практичної ветеринарії
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор ветеринарних наук
Науковий керівник директор Харківського ветеринарного інституту, директор Державного інституту наукової і практичної ветеринарії
Відомий завдяки: Праці, присвячені вивченню інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та заходам боротьби із ними. Організатор ветеринарної служби в Україні

Дедюлін Олександр Васильович (нар. 3 (15) серпня 1866(18660815) містечко Срібне, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія16 жовтня 1924 Харків, Харківська губернія, УСРР) — український вчений мікробіолог-епізоотолог, доктор ветеринарних наук, професор (1907). Організатор ветеринарної служби в Україні.

Біографія

Випускник Харківського ветеринарного інституту (1892).

Від 1906 року завідував кафедрою бактеріології цього ж інституту.

9 квітня 1907 року О. Дедюліна затвердили у званні екстраординарного професора по кафедрі бактеріології, де він почав читати курс м’ясознавства і боєнської справи.

Від 1907 року О. Дедюлін читав курс «М’ясознавство» при кафедрі мікробіології.

Висококваліфікований бактеріолог і м'ясознавець, професор О. Дедюлін брав активну участь в діяльності комітету з холодильної справи, заснованого 1909 року при Міністерстві торгівлі Російської імперії. Від 1910 до 1916 року виступав на з’їздах цього комітету з доповідями і опублікував ряд робіт з принципів роботи холодильників, їх санітарного значення для зберігання м'яса і м'ясопродуктів, вивчення змін у м'ясі при його тривалому зберіганні у холодильнику.

1914 року брав участь у роботі X Міжнародного конгресу ветеринарних лікарів, що проходив у Лондоні. Призначений штатним екстраординарним професором бактеріології м’ясознавства Харківського ветеринарного інституту. Цього ж року обраний членом Харківської міської думи.

1917 року затверджений у званні ординарного професора. 4 березня 1917 року О. Дедюліна обрано на посаду директора інституту.

1921 року на базі бактеріологічної станції Харківського ветеринарного інституту було створено Державний інститут наукової і практичної ветеринарії, який очолив О. Дедюлін.

Наукова діяльність

Професор О.В. Дедюлін мав більше 180 опублікованих робіт. Праці, присвячені вивченню інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та заходам боротьби із ними і т. і.
Один із українських учених, що стояли біля витоків імунобіології: вивчав серодіагностику та імунізацію коней проти сапу, розробив метод щеплення проти ящура і туберкульозу [1].

Вшанування

1975 року була випущена медаль з портретом О.В. Дедюліна.

Примітки

Джерела

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: ... А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 —
Т. 1. А — Калібр. — 752 с., іл. — С. 490.

Посилання