Державний судновий реєстр України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Державний судновий реєстр України — державна база даних, до якої вносяться відомості про українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства.

Українські судна, що не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, реєструються у Судновій книзі України.

Загальні умови реєстрації

Судно може бути зареєстровано у Державному судновому реєстрі України тільки в одному морському порту України. Порт реєстрації судна може бути змінено за бажанням власника.

Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент). За реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі і будь-яких подальших змін стягується збір, ставки якого затверджені Мінтрансом[1].

З моменту реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України всі раніше зроблені записи щодо цього судна в суднових реєстрах іноземних держав Україною не визнаються. Таким же чином Україною не визнається внесення судна України у судновий реєстр іноземної держави, якщо судно не виключено із суднового реєстру України.

Судно виключається із Державного суднового реєстру України у разі:

  1. визнання судна непридатним для подальшої експлуатації і ремонту;
  2. втрати судном права плавання під Державним прапором України;
  3. загибелі судна або пропажі його безвісти.

Судно одержує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором[2].

Правила реєстрації

Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. N 1069.

Загальне керівництво та контроль за проведенням державної реєстрації суден (крім риболовних) здійснює Мінінфраструктури. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку риболовних суден здійснюється Держрибагентством.

Державну реєстрацію суден в Україні здійснюють:

Реєстрації у Державному судновому реєстрі України підлягають:

  1. пасажирські, наливні судна, судна, призначені для перевезень небезпечних вантажів, а також буксири незалежно від потужності головних двигунів і валової місткості;
  2. самохідні судна, у тому числі риболовні, не зазначені вище, з потужністю головних двигунів 55 кВт і більше;
  3. судна, не зазначені вище, валовою місткістю 80 одиниць і більше;
    але за винятком:
    1. військових кораблів та суден;
    2. катерів, шлюпок та інших плавучих засобів, що належать будь-якому судну;
    3. спортивних суден;
    4. веслових суден[ru] без двигуна довжиною до 2,5 метра.

Термін реєстрації може бути постійним чи тимчасовим. Тимчасова реєстрація обмежується терміном дії договору фрахтування.

Після завершення реєстрації судновласнику видаються такі реєстраційні документи: свідоцтво на право плавання під Державним прапором України та свідоцтво про право власності на судно (останнє не видається у разі тимчасової реєстрації судна).

Відповідальність за збереження та ведення Державного суднового реєстру України покладається на капітана морського порту[3].

Основні відомості, що вносяться до Державного суднового реєстру

  • Назва судна
  • Позивні судна
  • Ідентифікаційний номер ІМО
  • Призначення та тип судна. Район плавання
  • Час та місце побудови судна
  • Власник судна та його адреса
  • Судновласник або фрахтувальник судна
  • Організація, яка здійснює технічний нагляд (класифікаційний, конвенційний)
  • Основні розміри
  • Осадка до літньої вантажної марки
  • Місткість (валова, чиста)
  • Головні механізми
  • Головні парові котли
  • Вантажні трюми (танки)
  • Рефрижераторні трюми
  • Матеріал корпусу
  • Кількість палуб
  • Кількість водонепроникних переділок
  • Кількість мачт
  • Пасажиромісткість
  • Екіпаж
  • Заставні зобов'язання щодо судна

Див. також

Примітки

Посилання