Дерихвостові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:59, 6 квітня 2020, створена Стефанко1982 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерихвостові
Дерихвіст лучний (Glareola pratincola)
Дерихвіст лучний (Glareola pratincola)
Бігунок Cursorius coromandelicus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Дерихвостові (Glareolidae)
CL Brehm, 1831
Мапа поширення дерихвостових
Мапа поширення дерихвостових
Роди
Посилання
Вікісховище: Glareolidae
Віківиди: Glareolidae
EOL: 8004
ITIS: 176756
NCBI: 43314
Fossilworks: 39595

Дерихвостові (Glareolidae) — родина птахів ряду Сивкоподібних (Charadriiformes).

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Родина об'єднує дві групи птахів — дерихвостів та бігунків, які ззовні мало подібні між собою та відрізняються за біологією. Розміри невеликі (маса 50—200 г). У всіх короткий дзьоб з глибоким вирізом роту (його кути розташовуються на рівні переднього краю ока). Наддзьобок випуклий, з невеликим гострим гачком. Ніздрі не наскрізні, розташовані в заглибленнях при самій основі наддзьобка. На відміну від інших родин підряду родина дерихвостових характеризується екологічною неоднорідністю: немає єдиного напрямку спеціалізації.

Дерихвости[ред. | ред. код]

Розміром з невелику горлицю, з дуже коротким дзьобом, довгими та гострими крилами, короткими ногами з невеликим заднім пальцем. Хвіст з виїмкою (як у ластівок). Виражений статевий та віковий диморфізм у забарвленні. Майже всі ловлять здобич у повітрі, нагадуючи великих ластівок, здатні хапати здобич на льоту з поверхні води. Поширені в степовій зоні, рідше — у напівпустелях. Гніздяться колоніально або поодинці, на рівних ділянках поблизу водойм. Гніздо у вигляді невеликої ямки в землі. У кладці від 3 до 5 яєць, насиджують та вигодовують пташенят обидва члени пари. Перші 1—2 тижні дорослі годують пташенят, згодом вони самі звикають ловити здобич. Живляться тваринною їжею, в раціоні переважають саранові та жуки.

Бігунки[ред. | ред. код]

Дзьоб дорівнює або трохи більше довжини голови. Крила короткі та не на стільки довгі, як у дерихвостів. Хвіст прямий або дещо заокруглений. Ноги трипалі (задній палець відсутній) з короткими пальцями. Статевий диморфізм в забарвленні не виражений. Поширені в пустелях Африки, західної частини Азії та Австралії. Населяють пустелі та напівпустелі з розрідженою рослинністю, деякі мешкають на річкових пляжах та обмілинах. Гніздо у вигляді невеликої ямки на землі. У кладці 1—4 яйця, насиджують обидва члени пари. Частина видів присипають відкладені яйця піском. Насиджують обидві статі. Деякі види насиджують тільки вночі, вранці та ввечері кладка обігрівається сонцем, а вдень птахи стоять над кладкою, захищаючи її від перегріву. Одні види вигодовують пташенят, у інших пташенята здатні годуватися самостійно відразу після вилуплення. Живляться головним чином жуками та прямокрилими, рідше дрібними ящірками, збираючи їх з ґрунту.

Виникнення та систематика[ред. | ред. код]

Викопні залишки не відомі. Можливий центр виникнення — Північна Африка. У процесі еволюції відокремилися від примітивних сивок, пристосовуючись до життя в мілководних або безводних місцях існування.

Родина Дерихвостових нараховує 17 видів, що об'єднують у 4 роди:

В Україні трапляються дерихвіст степовий та дерихвіст лучний.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.