Едвард Джеймс Солсбері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:42, 11 жовтня 2016, створена MobyVan (обговорення | внесок) (→‎top: replaced: в якості → як (2) за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Едвард Джеймс Солсбері
англ. Edward James Salisbury
Народився 16 квітня 1886(1886-04-16)
Гарпенден, Гартфордшир
Помер 10 листопада 1978(1978-11-10) (92 роки)
Фелпем, Західний Сассекс
Країна Велика Британія Велика Британія
Діяльність ботанік, ботанічний колекціонер, викладач університету, директор
Alma mater Університетський коледж Лондона
Галузь ботаніка, екологія
Заклад Університетський коледж Лондона
Членство Лондонське королівське товариство
Нагороди Орден Британської імперії
Королівська медаль

Едвард Джеймс Солсбері член Лондонського королівського товариства (16 квітня 1886 — 10 листопада 1978)[2] — англійський ботанік та еколог. Він народився у Гарпендені, Гартфордшир, вивчав ботаніку в Університетському коледжі Лондона, який закінчив у 1905 році. У 1913 році він отримав ступінь доктора наук, захистивши дисертацію по тематиці викопного насіння та був призначений старшим викладачем англ. Queen Mary University of London. Він повернувся в Університетський коледж Лондона як старший викладач, з 1924 як лектор (англ. reader) з екології рослин та з 1929 як професор (англ. Quain Professor) ботаніки.

Він був директором Королівських ботанічних садів в К'ю з 1943 до 1956 року. Він відповідав за відновлення садів після Другої світової війни.

15 березня 1933 року він був обраний членом Лондонського королівського товариства та отримав Королівську медаль в 1945 році за «значний вклад у екологію рослин і за вивчення британської флори в цілому».[3] У 1936 році він був нагороджений медаллю англ. The Veitch Memorial Medal Королівського садівничого товариства на знак визнання своєї книги The Living Garden (1935), яка була надзвичайно популярною.[4] У 1939 році, він отримав Орден Британської імперії та у 1946 році лицарський титул.

На початках його дослідження були зосереджені на екології лісу, особливо в його рідномуГартфордширі. Згодом він вперше дослідив розмір насіння і репродуктивний вихід рослин по відношенню до середовища проживання. Він також досліджував екологію садових бур'янів та рослинності дюн.

Наукові книги

  • The Living Garden. 1936
  • Flowers of the Woods. 1946
  • Durand, Théophile; Benjamin Daydon Jackson, William Turner Thiselton-Dyer, David Prain, Arthur William Hill, Edward James Salisbury (1908). Index Kewensis plantarum phanerogamarum: Supplementum Tertium Nomina et Synonyma Omnium Generum et Specierum AB Initio Anni MDCCCCI Usque AD Finem Anni MDCCCCV Complectens (вид. suppl.3 (1901-1905)). Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 27 травня 2008.
  • Salisbury, E.J. (1935). The Living garden, or the how and why of garden life. London: George Bell & Sons. Unknown ID: N000193912.
  • Salisbury, E.J. (1942). The Reproductive Capacity of Plants. London: George Bell & Sons.
  • Salisbury, E.J. (1952). Downs and Dunes: their plant life and its environment. London: George Bell & Sons.
  • Salisbury, E.J. (1961). Weeds and Aliens. The New Naturalists. Т. 43. London: Collins.
  • Salisbury, E.J. (1962). The Biology of Garden Weeds. The Royal Horticultural Society.

Вибрані наукові статті

Примітки

  1. IPNI,  E.Salisb.
  2. DOI:10.1098/rsbm.1980.0014
    Нема шаблону {{Cite doi/10.1098/rsbm.1980.0014}}.заповнити вручну
  3. Royal archive winners Prior to 1900. Royal Society. Процитовано 5 липня 2010.
  4. Salisbury, Sir Edward James (1886–1978). Oxford Dictionary of National Biography, online edition. Oxford University Press. 2004. doi:10.1093/ref:odnb/31649. Процитовано 5 липня 2010.