Електрокорозія
Електрокоро́зія (рос.электрокоррозия; англ. electrocorrosion; нім.
Elektrokorrosion f) — корозія під дією зовнішнього джерела струму або блукаючого (мандрівного) струму.
Проявляє себе найчастіше на металевих трубопроводах у вигляді наскрізної корозії. Від блукаючих струмів на металевих частинах (рейках, трубах тощо) виникає позитивний потенціал, який і руйнує метал.
Захист від електрокорозії
Всі способи захисту від ґрунтової електрокорозії, полягають у знятті з трубопроводів позитивного потенціалу по відношенню до землі. Для цього виконують такі заходи:
1 Зрівнюють потенціали рейки - труба.
2. Підключають метал з негативним потенціалом по відношенню до заліза (магнієво - цинко - алюмінієва суміш).
3. Заземлюють на виході із землі. Подають від стороннього джерела постійну напругу, мінус на трубу, плюс на окремий заземлювач.
4. Використовують ізоляційні вставки.
Див. також
Література
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.