Трубопровід

Трубопровід гідроакумулюючої електростанції в Німеччині.

Система трубопроводів.

Трубопро́від — штучна споруда, призначена для транспортування газу або рідини, а також інших твердих речовин у вигляді суспензії під дією різниці тиску у різних перетинах.

Загальна характеристика

Головним елементом цього виду транспорту є власне трубопровід (магістраль для перенесення вказаних речовин). На них споруджуються: захисна арматура, контрольно-вимірювальна апаратура, теплоізоляція, компресорні та інші станції, а також монтуються мережі електрозахисту та зв'язку.

Сучасні трубопровідні мережі є складними інженерними спорудами, які включають власне труби (горизонтальні, похилі та вертикальні), засоби з’єднання труб, фасонні частини, трубопровідну арматуру, елементи для підключення контрольно-вимірювальних приладів, засоби захисту від гідравлічних ударів, компенсатори, пристрої для монтажу, експлуатації та ремонту тощо.

Трубопроводи є основним елементом лінійної частини технологічних, промислових та магістральних гідротранспортних систем, які можуть бути складовою частиною технологічного ланцюга гідромеханізованих підприємств (гірничозбагачувальних комбінатів, вуглезбагачувальних фабрик, об'єктів гідротехнічного будівництва і теплоенергетики, паливноенергетичних комплексів і т. і.), а також мати самостійне значення, як частина єдиної транспортної мережі країни. Необхідними експлуатаційними вимогами до трубопроводів є міцність, герметичність та довговічність.

Класифікація

• За своїм призначенням трубопроводи гідротранспортних систем застосовують для:
  • - технологічного, зворотного та допоміжного водопостачання;
  • - транспортування неоднорідних середовищ (гідросумішей);
  • - подачі суміші від насосних станцій до пункту розподілення (основні);
  • - подачі транспортованого середовища до окремих споживачів або складування (розподільчі).

Трубопроводи прокладають всередині та зовні насосних станцій, а також по підземних гірничих виробках.

• За способом прокладки розрізняють наземні, підземні та комбіновані трубопроводи.

До надземних трубопроводів відносяться трубопроводи, які знаходяться на відкритому повітрі та у приміщеннях для транспортування газу, нафти, технологічні трубопроводи та трубопроводи пари та гарячої води. Під землею знаходяться трубопроводи для транспортування газу, нафти, технологічні трубопроводи, а також трубопроводи пари та гарячої води.

• За способом з’єднання елементів розрізняють нерозбірні трубопроводи (зварні) та розбірні (на фланцевих, швидкорознімних та розтрубних з’єднинах).

Сифонний трубопровід – трубопровід, який працює в умовах вакууму і частина якого знаходиться вище водоймища і резервуара.

Перехід трубопроводу

Перехід трубопроводу повітряний (підводний) — перетин трубопроводом водних або інших перешкод з допомогою естакад і спеціальних мостів (або укладанням по дну ріки, озера, моря).

Див. також

• Пневматичний транспорт
• Гідравлічний транспорт
• Нафтопровід
• Газопровід
• Водопровід
• Вуглепровід
• Магістральна гідротранспортна система
• Повітропровід
• Паропровід
• Каналізація
• Полімерні труби
• Температурний компенсатор

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4