Еріх фон Тіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:52, 26 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фріц Август Еріх фон Тіль
Fritz August Thiel
Громадянство Німеччина Німеччина
Національність німець
Діяльність дипломат

Фріц Август Еріх фон Тіль (нім. Fritz August Thiel); (1881 — 1962) — німецький дипломат. Генеральний консул Німецької імперії в Києві. (Українська держава).

Життєпис[ред. | ред. код]

Фріц Август Тіль з 1980-х років до 1907 року працював перекладачем у німецьких посольствах у Токіо і Осаці, а потім генеральним консулом у Йокогамі. З 1915 року працював в прес-відділі Міністерства закордонних справ Німеччини. З 1918 року Генеральний консул Німеччини в Києві. Від імені посла Альфонса Мумм фон Шварценштейна він налагодив в Києві зв'язки з російськими емігрантами, особливо монархістами. Він представив проникливий аналіз ситуації в Україні і в Росії[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Скоропадський Павло. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. — К. : Наш Формат, 2016. — 454 с. — ISBN 978-617-7279-57-9
  • Пиріг Р. Я. Відносини України і Центральних держав: нетипова окупація 1918 року (Генконсул Еріх Тіль 297-310 с.) / НАН України. Інститут історії україни. ‒ К.: Інститут історії України, 2018. ‒ 358 с. ISBN 978-966-02-8483-8

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Erinnerungen: 1917 bis 1918. Pavlo Petrovych Skoropadsʹkyĭ,Günter Rosenfeld


Населення
Посли Німеччини
в Україні
Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917—1918) • Йоханнес Граф фон Берхем (1918—1919) • Геннеке фон Бассевіц (1992—1993) • Александр Арно (1993—1996) • Ебергард Гайкен (1996—2000) • Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006) • Рейнгард Шеферс (2006—2008) • Ганс-Юрген Гаймзет (2008—2012) • Крістоф Вайль (2012—2016) • Ернст Райхель (2016—2019) • Анка Фельдгузен (2019—2023) • Мартін Єґер (2023—т. ч.)
Посли України
в Німеччині
Олександр Севрюк (1918) т. п. • Козій Омелян (1918) т. п. • Федір Штейнгель (1918) • Микола Порш (1918—1920) • Роман Смаль-Стоцький (1920—1923) • Микола Василько (1923) т. п. • Володимир Ауссем (1921—1923) пред. • Іван Пісковий (1992—1994) • Юрій Костенко (1994—1997) • Анатолій Пономаренко (1997—2003) • Сергій Фареник (2003—2005) • Микола Балтажи (2005—2006) т. п. • Ігор Долгов (2006—2008) • Євген Чорнобривко (2008) т. п. • Наталія Зарудна (2008—2011) • Василь Химинець (2011—2012) т. п. • Павло Клімкін (2012—2014) • Василь Химинець (2014) т. п. • Андрій Мельник (2014—2022) • Олексій Макеєв (2022—)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еріх_фон_Тіль&oldid=32203878