Ауссем Володимир Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ауссем Володимир Християнович
Voldemar Khristianovich Aussem.jpg
Народився 14 липня 1882(1882-07-14)
Орел, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 1937
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність дипломат і офіцер

Ауссе́м Володи́мир Христия́нович (14 липня 18791936) — народний секретар фінансів УНР Рад (1918), повпред, радник повпредства СРСР у Берліні й Відні (1921–1925), голова Всеукраїнської Ради Народного Господарства (1925).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Орлі в дворянській родині. Виховувався в кадетському корпусі, навчався в Харківському технологічному інституті, потім — у політехнікумі в Німеччині, земля Брауншвейг. У революційному русі з 1901 року, після II з'їзду РСДРП — член меншовицької фракції партії. Учасник Першої світової війни.

1917 рік[ред.ред. код]

Після Лютневої революції — член Київської ради солдатських депутатів з більшовицькими поглядами. Від липня 1917 року — у керівному складі Полтавської організації РСДРП(б). Від грудня 1917 року — член Головного комітету УСДП, член Народного Секретаріату радянської УНР, секретар фінансів.

1918 рік[ред.ред. код]

У лютні 1918 року під час наступу військ Української Центральної Ради та її союзників вийшов зі складу уряду, перебував на фронті, де керував загонами більшовицької Червоної гвардії. Делегат I з'їзду КП(б)У. З літа 1918 року перебував у «нейтральній смузі», а в липні 1918 року обраний до ВЦВРК. 22 вересня 1918 року призначений командувачем 2-ї повстанської дивізії, з грудня 1918 року одночасно — начальник штабу РВР Української радянської армії.

1919 рік[ред.ред. код]

В січні 1919 року Ауссем призначається командувачем групи військ харківського напрямку. Після ліквідації Української радянської армії в червні отримав призначення на посаду члена РВР 8-ї армії РККА, яку обіймав до жовтня 1919 року.

У 1920–1921 роках працював у Вищій раді народного господарства (ВРНГ), де займався хімічною промисловістю, у 1921–1925 роках — на дипломатичній роботі, повноважний представник СРСР у Німеччині та Австрії, у 1925–1926 роках — голова ВРНГ УСРР, в 1926–1927 роках — торговий представник СРСР у Туреччині.

У 1927 році був виключений із ВКП(б) як «активний троцькіст». 16 травня 1929 року був заарештований у Армавірі й засуджений на 3 роки заслання, яке до 1932 року відбував у Казахстані, після звільнення проживав в Орлі, завідував хімічним відділенням Санітарно-бактеріологічного інституту.

20 січня 1933 року знову заарештований і постановою Колегії ОГПУ від 4 лютого 1933 висланий на 3 роки в Астрахань. Точних відомостей про подальшу долю немає. За деякими даними, загинув після звільнення 19 лютого 1936 року або розстріляний (пропав безвісти в тайзі) у 1937 року.

Посмертно реабілітований у 1989 році.

Родина[ред.ред. код]

Син Ауссема, Володимир, був командиром РСЧА, займав посаду заступника начальника штаба Харківського військового округу, розстріляний у 1937 році.

Дружина Ауссема, Ерна Бернгардовна, була заслана в 1933 році, про її подальшу долю нічого не відомо.

Пам'ять[ред.ред. код]

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Ауссема Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Підстава: «Член Народного секретаріату радянської УНР (1917), член ВЦВРК (1918), начальник штабу РВР Української радянської армії».

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]