Ауссем Володимир Християнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ауссем Володимир Християнович
Voldemar Khristianovich Aussem.jpg
Народився 14 липня 1882(1882-07-14)
Орел, Російська імперія
Помер 1937
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність дипломат, офіцер
Alma mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Учасник Громадянська війна в Росії

Ауссе́м Володи́мир Христия́нович (14 липня 18791936) — народний секретар фінансів УНР Рад (1918), повпред, радник повпредства СРСР у Берліні й Відні (1921–1925), голова Всеукраїнської Ради Народного Господарства (1925).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Орлі в дворянській родині. Виховувався в кадетському корпусі, навчався в Харківському технологічному інституті, потім — у політехнікумі в Німеччині, земля Брауншвейг. У революційному русі з 1901 року, після II з'їзду РСДРП — член меншовицької фракції партії. Учасник Першої світової війни.

1917 рік[ред. | ред. код]

Після Лютневої революції — член Київської ради солдатських депутатів з більшовицькими поглядами. Від липня 1917 року — у керівному складі Полтавської організації РСДРП(б). Від грудня 1917 року — член Головного комітету УСДП, член Народного Секретаріату радянської УНР, секретар фінансів.

1918 рік[ред. | ред. код]

У лютні 1918 року під час наступу військ Української Центральної Ради та її союзників вийшов зі складу уряду, перебував на фронті, де керував загонами більшовицької Червоної гвардії. Делегат I з'їзду КП(б)У. З літа 1918 року перебував у «нейтральній смузі», а в липні 1918 року обраний до ВЦВРК. 22 вересня 1918 року призначений командувачем 2-ї повстанської дивізії, з грудня 1918 року одночасно — начальник штабу РВР Української радянської армії.

1919 рік[ред. | ред. код]

По центру Микола Крестинський, посол СРСР у Німеччині, справа Володимир Ауссем майбутній повноважний представник СРСР в Австрії 1924

В січні 1919 року Ауссем призначається командувачем групи військ харківського напрямку. Після ліквідації Української радянської армії в червні отримав призначення на посаду члена РВР 8-ї армії РККА, яку обіймав до жовтня 1919 року.

У 1920–1921 роках працював у Вищій раді народного господарства (ВРНГ), де займався хімічною промисловістю, у 1921–1925 роках — на дипломатичній роботі, повноважний представник СРСР у Німеччині та Австрії, у 1925–1926 роках — голова ВРНГ УСРР, в 1926–1927 роках — торговий представник СРСР у Туреччині.

У 1927 році був виключений із ВКП(б) як «активний троцькіст». 16 травня 1929 року був заарештований у Армавірі й засуджений на 3 роки заслання, яке до 1932 року відбував у Казахстані, після звільнення проживав в Орлі, завідував хімічним відділенням Санітарно-бактеріологічного інституту.

20 січня 1933 року знову заарештований і постановою Колегії ОГПУ від 4 лютого 1933 висланий на 3 роки в Астрахань. Точних відомостей про подальшу долю немає. За деякими даними, загинув після звільнення 19 лютого 1936 року або розстріляний (пропав безвісти в тайзі) у 1937 року.

Посмертно реабілітований у 1989 році.

Родина[ред. | ред. код]

Син Ауссема, Володимир, був командиром РСЧА, займав посаду заступника начальника штаба Харківського військового округу, розстріляний у 1937 році.

Дружина Ауссема, Ерна Бернгардовна, була заслана в 1933 році, про її подальшу долю нічого не відомо.

Пам'ять[ред. | ред. код]

2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Ауссема Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підстава: «Член Народного секретаріату радянської УНР (1917), член ВЦВРК (1918), начальник штабу РВР Української радянської армії».

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]