Зарудна Наталія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зарудна Наталія Миколаївна
Зарудна Наталія Миколаївна
Народилася 15 лютого 1950(1950-02-15) (74 роки)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Національність українка
Діяльність Дипломатка
Alma mater Київський університет
Посада Надзвичайний та Повноважний Посол України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зарудний.

Наталія Миколаївна Зарудна (15 лютого 1950, Чернівці, Українська РСР, СРСР) — українська дипломатка. Надзвичайний та Повноважний Посол України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 15 лютого 1950 року у місті Чернівці. Закінчила Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1973), за фахом — філологиня, викладачка англійської та іспанської мов.

З 1973 по 1992 — перекладачка, гід-перекладачка першої категорії англо-американської групи Київського відділення Держкомінтуристу при РМ СРСР.

З 1992 — друга секретарка МЗС України.

З 1992 по 1993 — перша секретарка МЗС України.

У 1993 — виконувачка обов'язків начальника відділу інформації МЗС України.

З 1993 по 1994 — завідувачка відділу зв'язків з посольствами Управління інформації МЗС України.

З 1994 по 1996 — завідувачка відділу зв'язків з посольствами, виконуюча обов'язки начальника Управління інформації МЗС України.

З 1996 по 1999 — радниця, виконуюча обов'язки радника-посланника Посольства України в США, заступниця постійного спостерігача України при Організації Американських Держав.

З 1999 по 2000 — начальниця 4-го територіального управління МЗС України.

З 01.2000 по 03.2000 — прес-секретарка Прем'єр-міністра України, керівник Прес-служби та Служби протоколу КМ України[1][2].

З 01.2000 по 06.2001 — прес-секретарка Прем'єр-міністра України — керівник Прес-служби КМ України[3].

З 12.2001 — виконуюча обов'язки начальника Управління культури та гуманітарного співробітництва МЗС України.

З 25.12.2001 — заступниця Голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, брала участь у роботі Виконавчої Ради ЮНЕСКО.

З 10.2002 по 09.2003 — заступниця Державного секретаря Міністерства закордонних справ України[4][5].

З 12.2004 по 04.09.2008 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Королівстві Данія[6][7].

З 04.09.2008[8] — 16.12.2011[9] — Надзвичайний та Повноважний Посол України у Федеративній Республіці Німеччина.

У 2012 — 2015[уточнити]— керівниця програм ОБСЄ в Астані.[10][11][12]

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний та Повноважний Посол (2008)[13].
  • Державний службовець 3-го класу.

Джерело[ред. | ред. код]

Енциклопедія сучасної України [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Гендерні особливості дипломатичної служби [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 2000 року № 32 «Про призначення Зарудної Н.М. прес-секретарем Прем'єр-міністра України, керівником Прес-служби та Служби протоколу Кабінету Міністрів України».
  2. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 2000 року № 465 «Про призначення Зарудної Н.М. прес-секретарем Прем'єр-міністра України, керівником Прес-служби Кабінету Міністрів України».
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2001 року № 650 «Про звільнення Зарудної Н.М. з посади Прес-секретаря Прем'єр-міністра України - керівника Прес-служби Кабінету Міністрів України».
  4. ↑ Указ Президента України від 1 жовтня 2002 року № 892/2002 «Про призначення Н. Зарудної заступником Державного секретаря Міністерства закордонних справ України»
  5. ↑ Указ Президента України від 5 вересня 2003 року № 983/2003 «Про звільнення Н. Зарудної з посади заступника Державного секретаря Міністерства закордонних справ України»
  6. ↑ Указ Президента України від 31 грудня 2004 року № 1594/2004 «Про призначення Н. Зарудної Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Данія»
  7. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2008 року № 808/2008 «Про звільнення Н. Зарудної з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Данія»
  8. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2008 року № 809/2008 «Про призначення Н. Зарудної Надзвичайним і Повноважним Послом України у Федеративній Республіці Німеччина»
  9. ↑ Указ Президента України від 16 грудня 2011 року № 1129/2011 «Про звільнення Н. Зарудної з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Німеччина»
  10. ↑ Head of the OSCE Programme Office in Astana Ambassador Natalia Zarudna. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
  11. ↑ Response to Ambassador Natalia Zarudna, Head of the OSCE Center in Astana. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
  12. ↑ Meeting of Secretary of State of Kazakhstan Gulshara Abdykalikova with Head of the OSCE Programme Office in Astana Natalia Zarudna. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
  13. ↑ Указ Президента України від 5 травня 2008 року № 408/2008 «Про присвоєння Н. Зарудній дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла»

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Посли України в Данії
2004 - 2008 		Наступник:
Сліпченко Олександр Сергійович Полуніна Олена Борисівна
Попередник: Посли України в ФРН
2008 - 2011 		Наступник:
Чорнобривко Євген Миколайович Химинець Василь Васильович
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Населення
Посли Німеччини
в Україні
Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917—1918) • Йоханнес Граф фон Берхем (1918—1919) • Геннеке фон Бассевіц (1992—1993) • Александр Арно (1993—1996) • Ебергард Гайкен (1996—2000) • Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006) • Рейнгард Шеферс (2006—2008) • Ганс-Юрген Гаймзет (2008—2012) • Крістоф Вайль (2012—2016) • Ернст Райхель (2016—2019) • Анка Фельдгузен (2019—2023) • Мартін Єґер (2023—т. ч.)
Посли України
в Німеччині
Олександр Севрюк (1918) т. п. • Козій Омелян (1918) т. п. • Федір Штейнгель (1918) • Микола Порш (1918—1920) • Роман Смаль-Стоцький (1920—1923) • Микола Василько (1923) т. п. • Володимир Ауссем (1921—1923) пред. • Іван Пісковий (1992—1994) • Юрій Костенко (1994—1997) • Анатолій Пономаренко (1997—2003) • Сергій Фареник (2003—2005) • Микола Балтажи (2005—2006) т. п. • Ігор Долгов (2006—2008) • Євген Чорнобривко (2008) т. п. • Наталія Зарудна (2008—2011) • Василь Химинець (2011—2012) т. п. • Павло Клімкін (2012—2014) • Василь Химинець (2014) т. п. • Андрій Мельник (2014—2022) • Олексій Макеєв (2022—)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зарудна_Наталія_Миколаївна&oldid=40427422