Севрюк Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олекса́ндр Олекса́ндрович Севрю́к
Oleksandr Sevryuk.jpg
Народився 1893
Помер 27 грудня 1941(1941-12-27) або 26 грудня 1941(1941-12-26)
Громадянство
(підданство)
Національність українець
Діяльність політик, громадський діяч, дипломат
Посада Член Всеросійської ради[d]

Олекса́ндр Олекса́ндрович Севрю́к (1893, Київ, Російська імперія1941, Франкфурт-на-Одері, Третій Рейх) — український дипломат часів Української революції 1917–1921 рр. Член Української партії есерів, громадський і політичний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

З квітня 1917 року був членом Української Центральної Ради. Очолював комісію з розробки законопроекту про скликання Українських установчих зборів.

У 1918 р. — член української делегації у Бересті, посол УНР у Берліні.

У 1919 р. — член делегації УНР на Паризькій мирній конференції, згодом — посол у Римі.

В середині липня 1919 працював над завданням Начальної Команди Української Галицької Армії — повернути з Італії військовополонених галичан; йшли переговори про сформування в таборі Кассіно чотирьох дивізій по 12 тисяч стрільців кожна.

У 19201941 в еміграції в Парижі та Німеччині, де проводив спочатку прорадянську діяльність, а потім співпрацював з владою Третього рейху. Загинув внаслідок залізничної катастрофи.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]