Севрюк Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олекса́ндр Олекса́ндрович Севрю́к
Oleksandr Sevryuk.jpg
Народився 1893
Київ, Російська імперія
Помер 27 грудня 1941(1941-12-27) або 26 грудня 1941(1941-12-26)
Франкфурт-на-Одері, Третій Рейх
Громадянство
(підданство)
Україна
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg Українська Держава
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Flag of the German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Національність українець
Діяльність політик, громадський діяч, дипломат
Посада Член Всеросійської ради[d]

Олекса́ндр Олекса́ндрович Севрю́к (1893, Київ, Російська імперія1941, Франкфурт-на-Одері, Третій Рейх) — український дипломат часів Української революції 1917–1921 рр. Член Української партії есерів, громадський і політичний діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

З квітня 1917 року був членом Української Центральної Ради. Очолював комісію з розробки законопроекту про скликання Українських установчих зборів.

У 1918 р. — член української делегації у Бересті, посол УНР у Берліні.

У 1919 р. — член делегації УНР на Паризькій мирній конференції, згодом — посол у Римі.

В середині липня 1919 працював над завданням Начальної Команди Української Галицької Армії — повернути з Італії військовополонених галичан; йшли переговори про сформування в таборі Кассіно чотирьох дивізій по 12 тисяч стрільців кожна.

У 19201941 в еміграції в Парижі та Німеччині, де проводив спочатку прорадянську діяльність, а потім співпрацював з владою Третього рейху. Загинув внаслідок залізничної катастрофи.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Т. Осташко. Севрюк Олександр Олександрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 502. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 729.
  • Веденєєв Д., Бурім Д. Дмитро Дорошенко і «справа Севрюка» // Наукові записки: Зб. праць молодих вчених та аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — К., 1997. — Т. 2.
  • Кривець Н. Дипломатичне представництво УНР в Німеччині // Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки. — К., 2002. — Вип. 11.
  • Гальчевський-Войнаровський Я. З воєнного нотатника — Київ : Діокор, 2006. — с. 191 — ISBN 966-8331-22-2

Література[ред. | ред. код]