Балтажи Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балтажи Микола Федорович
Народився 27 квітня 1956(1956-04-27) (67 років)
с. Петрівськ, Тарутинський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українець
Діяльність Дипломат
Alma mater Київський університет
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Знання мов українська, болгарська, німецька, англійська і російська
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол України в Болгарії
Термін 2011
Попередник Кальник Віктор Мартинович
Нагороди
Орден «Мадарски конник»

Микола Федорович Балтажи (27 квітня 1956, с. Петрівськ, Тарутинський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 квітня 1956 року в селі Петрівськ Тарутинського району на Одещині.

У 1979 році закінчив Київського державного університету імені Т.Шевченка, спеціаліст з міжнародних відносин, референт-перекладач німецької та болгарської мов; кандидат історичних наук; старший науковий співробітник. Володіння іноземними мовами: болгарська, німецька, англійська, російська.

У 1973—1974 рр.— художній керівник будинку культури с. Петрівськ-1 Тарутинського району Одеської області.

У 1974—1979 рр.— студент факультету міжнародних відносин Київського державного університету імені Т.Шевченка.

У 1979—1982 рр.— аспірант Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР, м.Київ.

У 1982—1992 рр.— молодший, старший науковий співробітник Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн НАН України.

У 1992—1993 рр.— старший науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

З 10.1993 по 12.1997 — перший секретар по посаді радника, радник Посольства України в Литовській Республіці.

З 12.1997 по 02.1999 — завідувач відділу політичного аналізу та міжнародної інформації Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

З 02.1999 по 07.2000 — заступник начальника Третього територіального управління-завідувач відділу країн Центральної та Східної Європи МЗС України.

З 07.2000 по 10.2004 — радник Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина.

З 10.2004 по 01.2006 — радник-посланник Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина.

З 08.2005 по 01.2006 — Тимчасовий повірений у справах України у Федеративній Республіці Німеччина.

З 02.2006 по 11.2007 — заступник директора департаменту-начальник відділу з питань співробітництва в політичній, безпековій і оборонній галузях Департаменту Європейського Союзу МЗС України.

З 11.2007 по 02.2008 — заступник директора департаменту-начальник відділу співробітництва у сфері зовнішньої і безпекової політики Департаменту Європейського Союзу МЗС України.

З 02.2008 по 07.2008 — радник-посланник Посольства України в Республіці Словенія.

З 07.2008 по 08.2008 — заступник директора департаменту — начальник відділу співробітництва у сфері зовнішньої і безпекової політики Департаменту Європейського Союзу МЗС України.

З 08.2008 по 04.2011 — радник-посланник Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина.

З 04.03.2011 по 13.07.2018 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Болгарія.[1][2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 270/2011. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 10 листопада 2011.
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 201/2018 Про звільнення М.Балтажи з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Болгарія. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Населення
Посли Німеччини
в Україні
Альфонс Мумм фон Шварценштейн (1917—1918) • Йоханнес Граф фон Берхем (1918—1919) • Геннеке фон Бассевіц (1992—1993) • Александр Арно (1993—1996) • Ебергард Гайкен (1996—2000) • Дітмар Ґерхард Штюдеман (2000—2006) • Рейнгард Шеферс (2006—2008) • Ганс-Юрген Гаймзет (2008—2012) • Крістоф Вайль (2012—2016) • Ернст Райхель (2016—2019) • Анка Фельдгузен (2019—2023) • Мартін Єґер (2023—т. ч.)
Посли України
в Німеччині
Олександр Севрюк (1918) т. п. • Козій Омелян (1918) т. п. • Федір Штейнгель (1918) • Микола Порш (1918—1920) • Роман Смаль-Стоцький (1920—1923) • Микола Василько (1923) т. п. • Володимир Ауссем (1921—1923) пред. • Іван Пісковий (1992—1994) • Юрій Костенко (1994—1997) • Анатолій Пономаренко (1997—2003) • Сергій Фареник (2003—2005) • Микола Балтажи (2005—2006) т. п. • Ігор Долгов (2006—2008) • Євген Чорнобривко (2008) т. п. • Наталія Зарудна (2008—2011) • Василь Химинець (2011—2012) т. п. • Павло Клімкін (2012—2014) • Василь Химинець (2014) т. п. • Андрій Мельник (2014—2022) • Олексій Макеєв (2022—)
Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Балтажи_Микола_Федорович&oldid=41425279