Еталон

Етало́н (рос. эталон, англ. standard, нім. Etalon m)

Міжнародний еталон метра, який використовувався з 1889 по 1960 рік.

1) Технічний засіб або комплекс технічних засобів, який забезпечує відтворення, зберігання і передачу розміру одиниці фізичної величини. Існують еталони частоти, маси, довжини, часу тощо.

2) Мірило, зразок.

Редакція Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що набрала чинності з 1 січня 2016 року, дає таке визначення еталона: це реалізація визначення даної величини із встановленим значенням величини та пов'язаною з ним невизначеністю вимірювання, що використовується як основа для порівняння.

Еталон одиниці фізичної величини

Еталон (одиниці фізичної величини) — технічний засіб або комплекс технічних засобів, що забезпечує відтворення та (або) зберігання одиниці фізичної величини та передавання її розміру відповідним засобам вимірювальної техніки, що стоять нижче в ланцюгу передавання розміру одиниці фізичної величини, офіційно затверджений як еталон

Усі основні одиниці фізичних величин відтворюються з найвищою точністю за допомогою міжнародних еталонів відповідних одиниць і зберігаються у Міжнародному бюро мір та ваги у спеціальних лабораторіях у місті Севр поблизу Парижа. Програмою діяльності цього бюро передбачені систематичні зіставлення національних еталонів провідних метрологічних лабораторій різних держав з міжнародними еталонами та між собою.

Основне призначення еталонів — бути матеріальною базою для відтворення та збереження одиниць фізичних величин.

Класифікація еталонів за метрологічним призначенням

• Національний еталон  — еталон, визнаний як основа для передачі значень величини іншим еталонам відповідної одиниці величини, що є в державі. Статус національних еталонів надається (як правило, урядом країни) як первинним еталонам, так і вторинним, якщо відповідний первинний еталон в країні відсутній.
• Первинний еталон — еталон, установлений з використанням первинної референтної методики вимірювань або створений як артефакт, обраний за угодою.
• Спеціальний еталон — еталон, що забезпечує відтворення та (або) зберігання одиниці в особливих умовах і замінює в цих умовах первинний еталон. Застосовуються для відтворення одиниць в особливих умовах, коли пряма передача розміру одиниці від еталонів технічно неможлива із заданою точністю (високий тиск, температура, частота тощо).
• Вторинний еталон — еталон, установлений шляхом калібрування за первинним еталоном для величини того самого роду.
  • Еталон-копія — вторинний еталон, який призначається для передавання розміру одиниці фізичної величини від первинного еталону робочим еталонам найвищої точності. Використовується з метою зменшення навантаження на первинний еталон.
  • Еталон передавання — вторинний еталон, що призначається для взаємного звіряння еталонів, які за тих чи інших обставин не можуть бути звірені безпосередньо.
  • Еталон-свідок — вторинний еталон, призначений для збереження державного еталона та для заміни його у разі псування або втрати. Він має найвищу серед вторинних еталонів точність та використовується тільки тоді, коли державний еталон не можна відтворити.
  • Робочий еталон — еталон, призначений для повірки або калібрування засобів вимірювальної техніки. Робочі еталони використовуються в наукових метрологічних центрах, метрологічних центрах, повірочних та калібрувальних лабораторіях з метою повірки або калібрування засобів вимірювальної техніки.

Різновиди

Еталони дешифрування — в геодезії — дешифровані в натурних умовах знімки, на яких зазначене положення типових для даних умов об'єктів.

Еталонна методика (reference procedure) — у хемометриці — узгоджена за усіма параметрами методика для визначення однієї чи більше характеристик певних речовин, де нема еталонного матеріалу для встановлення її точності. Напр., у хімії атмосфери — методика визначення характеристик повітря.

Еталонна атмосфера (controlled atmosphere) — у хімії атмосфери — штучно виготовлений газовий зразок чистого повітря, який може містити чітко визначені кількості певних контамінантів, що звичайно використовується як стандарт для калібрування аналітичних приладів.

Стандартний зразок (reference material) — речовина чи суміш речовин, склад яких відомий в окреслених границях точності, та одна чи кілька властивостей якої добре встановлені і використовуються для калібрування апаратури, перевірки методів вимірювання. Знаходяться у відповідних Національних лабораторіях.

Еталонний метод (reference method) — метод, що дає малі похибки при вимірюваннях. Його точність перевірена з використанням еталонних матеріалів.

Еталонний стан (хімічного елемента) (reference state (of an element)) — стан, в якому хімічний елемент (проста речовина) є стабільним при вибраних за стандартні умовах — тиску та температурі.

Див. також

• Природний еталон
• Геодезичний жезл
• Лічильник електричної енергії

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»
• Цюцюра В. Д., Цюцюра С. В. Метрологія та основи вимірювань. Навч.посіб.- К.: Знання-Прес, 2003. -180с. - (Вища освіта XXI століття). — ISBN 966-7767-39-6
• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.