Каленчук Максим Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Каленчук
Максим Каленчук
Максим Каленчук
Особисті дані
Повне ім'я Максим Миколайович
Каленчук
Народження 5 грудня 1989(1989-12-05)[1] (34 роки)
  Донецьк, Українська РСР, СРСР
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна ЛНЗ
Номер 6
Юнацькі клуби
2003—2004
2004—2008
Україна «Шахтар» (Донецьк)
Україна УОР (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009 Україна «Титан» (Донецьк) 12 (0)
2009 Україна «Зірка» 7 (0)
2011—2017 Україна «Сталь» К 149 (16)
2017 Україна «Олександрія» 13 (0)
2018 Україна «Верес» 12 (0)
2018 Україна «Львів» 11 (0)
2019 Україна «Рух» 7 (0)
2020—2021 Білорусь «Вітебськ» 51 (0)
2022— Україна «ЛНЗ» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 лютого 2022.

Макси́м Микола́йович Каленчу́к (нар. 5 грудня 1989, Донецьк) — український футболіст, півзахисник клубу ЛНЗ. Окрім нього, захищав кольори донецького «Титана», кіровоградської «Зірки», кам'янської «Сталі», «Олександрії», «Вереса», «Львова» та «Руха», білоруського клубу «Вітебськ».

Біографія

З 2003 року по 2004 рік виступав у дитячо-юнацькій футбольній лізі України за донецький «Шахтар». У 2005 році перейшов в донецьке Училище олімпійського резерву, де провів наступні два роки. Тренером Каленчука в УОР був Сергій Жицький[2].

На початку 2009 року став гравцем донецького «Титану», який виступав у Другій лізі України. Свій перший матч на професійному рівні провів 4 квітня 2009 року на виїзді проти «Сум» (2:2), Каленчук вийшов у другому таймі замість Олександра Матвійчука[3]. Всього в сезоні 2008/09 він провів 12 матчів.

Улітку 2009 року перейшов в кіровоградську «Зірку». У команді був запасним гравцем, провівши протягом півроку 7 ігор в Першій лізі України.

У 2010 році грав у чемпіонаті Донецької області за слов'янський «Словхліб» і костянтинівський «Конті»[4]. У 2011 році був гравцем донецького «УСК-Рубіна» в першості області[2][5].

Улітку 2011 року став гравцем дніпродзержинської «Стали», що виступала у Другій лізі України. У команді став гравцем основного складу. У лютому 2013 року разом зі «Сталлю» виграв Кубок Придніпров'я[6]. У сезоні 2013/14 «Сталь» зайняла друге місце в Другій лізі і вийшла в Першу лігу України. Каленчук один раз по ходу турніру потрапляв до збірної туру за версією Football.ua[7]. В лютому 2015 року разом з командою знову виграв Кубок Придніпров'я[8]. У сезоні 2014/15 Каленчук був капітаном команди, він увійшов у символічну збірну осінньої частини турніру за версією сайту Football.ua[9] та символічну збірну сезону за версією сайту UA-Футбол[10]. «Сталь» у підсумку посіла друге місце в турнірі, а через банкрутство донецького «Металурга» вийшла у Прем'єр-лігу України[11].

19 липня 2015 року дебютував у чемпіонаті України, у матчі першого туру сезону 2015/16 проти київського «Динамо». Каленчук почав гру в основному складі, проте на 54 хвилині був замінений на Артема Барановського. «Сталь» програла з рахунком (1:2)[12].

23 червня 2017 року перейшов до складу іншого представника Прем'єр-ліги, ФК «Олександрії»[13]. У грудні 2017 року розірвав угоду з «Олександрією» і підписав контракт із «Вересом»[14].

Досягнення

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б Програма матчу «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Шахтар» (Свердловськ)
  3. Протокол матчу «Суми» — «Титан» (Донецьк)(2:2)
  4. «Словхліб» відкриває сезон
  5. Денис Хомутов: «Плани на зиму вже розписані». Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 15 квітня 2019.
  6. Дніпродзержинська «Сталь» виграла Кубок Придніпров'я — 2013
  7. Друга ліга. Збірна 15-го туру
  8. Кубок Придніпров'я. Фінал
  9. Перша ліга. Збірна першого півріччя
  10. Перша ліга. Символічна збірна сезону-2014/15
  11. ФФУ: «Сталь» замінить «Металург» Д
  12. Вольова перемога «Динамо» над «Сталлю»
  13. Юрій Паньків та Максим Каленчук — гравці ФК «Олександрія»[недоступне посилання з квітня 2019]
  14. Каленчук перейшов до «Вереса»

Посилання