Сталь (Кам'янське)

«Сталь»

Повна назва	Футбольний клуб «Сталь» Кам'янське
Коротка назва	ФК «Сталь»
Засновано	1926, 1976
Розформовано	1970, 2018
Населений пункт	Кам'янське, Україна
Стадіон	«Металург»
Вміщує	2 900
Ліга	не бере участі
2017-18	12-те (Прем'єр-ліга)
Домашня Виїзна

Колишня емблема клубу

Колишня емблема клубу

«Сталь» — колишній український футбольний клуб з міста Кам'янського Дніпропетровської області. Виступав у Прем'єр-лізі чемпіонату України. Утворений у 1926 році.

Колишні назви: «Металіст» (1926—1933) «Дзержинка» (1934), збірна заводу імені Дзержинського (1935—1936), «Сталь» (1937—1948), «Металург» (1949—1997), «Сталь» (1997—2018).

В сезонах 2015/16, 2016/17 та 2017/2018 домашні матчі проводив на стадіонах «Метеор» у місті Дніпрі та «Оболонь-Арена» в Києві.

Історія

Із футболом у Кам'янському познайомились на початку XX століття. Уже в 1913 році існувала Кам'янська футбольна ліга, основу команд якої складали робітники Дніпровського металургійного заводу і гімназисти. Війна і післявоєнна розруха призвели до того, що футбольне життя в місті майже затихло. Однак уже на початку 20-их років робились епізодичні спроби створити команду, але тільки з відродженням металургійного заводу з'явилась можливість вкладати кошти у розвиток спорту. Документально підтверджено, що вже у 1926 році існувала команда «Металіст», яка регулярно проводила матчі.

Із 1935 року команда бере участь у першості України (у 1935—1936 роках під прапором збірної міста, основу якої становили металурги), а в 1936 і 1938 роках бере участь у розіграші Кубка СРСР. У 1938 році «Сталь» стала срібним призером республіканського чемпіонату, тобто фактично, восьмою командою України, поступившись лише учасникам союзної першості — київським «Динамо» і «Локомотиву», харківським «Сільмашу» і «Спартаку», одеському «Динамо», сталінському «Стаханівцю», а також чемпіону України ворошиловградському «Дзержинцю». Цей успіх залишається найвищим досягненням дніпродзержинського футболу за всю його історію. У 1937—1940, 1944—1950 роках команда брала участь у Кубку республіки серед виробничих колективів.

У 1945 році збірна Дніпропетровської області, яка майже повністю складалася з дніпродзержинців, виграла Спартакіаду України. У 1949 році «Металург» знову став другим у республіканській першості. У 1953—1970 роках на перші ролі у міському футболі вийшов «Хімік» (пізніше команда називалась «Дніпровець» і СК «Прометей»), який і представляв Дніпродзержинськ на республіканській і всесоюзній аренах. Спортсмени «Металурга» в основному виступали в міських і обласних змаганнях, тільки у 1958 році «засвітившись» у першості України.

Після того як 1970 року команда СК «Прометей» була розформована, великий футбол повернувся до Дніпродзержинська лише у 1979 році, завдячуючи перемозі серед аматорських колективів.

Нарешті, в 1976 році було прийнято рішення відродити добрі традиції футболу Дзержинки. Завод узяв на себе забезпечення команди, в якій були задіяні не лише працівники заводу, а й найкращі гравці інших міських команд — СК «Прометей» і «Буревісника». Фактично була створена збірна міста. І успіхи не змусили себе чекати. Уже в 1978 році «Металург», перемігши в чемпіонаті України серед колективів фізкультури, завоював путівку до другої ліги союзного чемпіонату, де і виступав у 1979—1985 роках. Найвище досягнення дніпродзержинців за ці роки — 12-е місце в чемпіонатах 1982 і 1983 років. Після невдалого виступу в 1985 році (поступившись за особистими зустрічами стахановському «Стаханівцю» «Металург» зайняв останнє місце) команда тільки епізодично з'являлась на республіканській арені (1989 і 1992/1993).

Стадіон «Металург»

На цей період припадають і дві останні перемоги дзержинців у першості області в 1988 і 1992 (весна) роках. На жаль, в 1994 році команда фактично припинила своє існування. Навіть на міському рівні честь металургійного комбінату захищали команди окремих цехів підприємства. І лише в 1998 році знову була створена збірна комбінату, якій повернули назву «Сталь», як асоціюється з найбільшими успіхами дніпродзержинського футболу.

За часів незалежності дві спроби ФК «Прометей» закріпитися у національній першості були невдалими: дніпродзержинці посідали останні місця у 1992/1993 (перехідна ліга) та 1995/1996 роках (друга ліга).

Керівництво комбінату звернуло увагу на потреби команди і це відразу позначилось на результатах. Щоправда, перший сезон в обласному чемпіонаті вийшов невдалим, але вже в наступні два сезони «Сталь» стала одним з лідерів, зайнявши відповідно 2 із місця в обласному чемпіонаті. А у 2001 році «Сталь», спробувавши сили в чемпіонаті ААФУ і вигравши Кубок області, вийшла на якісно новий рівень, ставши учасником чемпіонату України у другій лізі. Підсумок першого сезону — 12-е місце в групі «В», причому у другому колі команда показала шостий результат.

Наступного сезону досягнення «Сталі» були вагоміші — п'яте місце в турнірній таблиці, причому довгий час команда йшла в трійці. А тріумфальним для дніпродзержинців став сезон 2003/2004, коли у захоплюючій боротьбі з чернігівською «Десною» «Сталь» завоювала путівку до першої ліги. Ключовим моментом у цій суперечці став матч за 3 тури до кінця чемпіонату, коли сталевари завдали поразки «Десні» в Чернігові 2:1.

У дебютному для себе сезоні у першій лізі команда, очолювана Олександром Севидовим, зайняла дев'яте місце.

Сезон 2005/2006 «Сталь» завершила на восьмому місці, продовживши добру традицію — кожен рік підійматися сходинками таблиці. По закінченню сезону 2004/2005 років «Сталь» залишив тренерський штаб на чолі з О. В. Севидовим, пішли гравці, які визначали гру команди. Тому новому головному тренеру дніпродзержинців Віктору Маслову довелося терміново шукати їм гідну заміну. Селекційна робота видалась на славу: шестеро новачків —Пасічниченко, Білик, Романенко, Ізвеков, Катков — зразу ж завоювали місце у стартовому складі, а Микола Збарах виграв конкуренцію за місце у воротах в іншого новачка Андрія Давиденка.

Разом з футболістами, що залишилися, був створений цілком конкурентноздатний колектив. Новим наставником був зроблений акцент на організацію оборонних дій команди і всього 11 пропущених м'ячів у першому колі показали, що ця задача була вирішена блискуче. А такі матчі, як кубкова битва з «Волинню», надовго залишаться в пам'яті уболівальників. У підсумку після першого кола команда зайняла шосте місце в турнірній таблиці.

Тим не менш, запас міцності у команди був достатній для проведення тактичної перебудови. Адже керівництво клубу справедливо вважає, що гра від оборони може приносити миттєві перемоги, у той час як прогрес «Сталі» не можливий без агресивного, атакувального стилю. Узимку тренерський штаб команди поповнив В. І. Дерун і уже за традицією була проведена велика ротація складу. На жаль, на відміну від літнього міжсезоння, більшість новачків розчарувала і не затрималась у команді більше, ніж на півроку. У другому колі «сталь» неодноразово страждала від невиправданих суддівських рішень. Яскравим прикладом для всією України стала епопея з переграванням матчу з «Борисфеном», окрім того щонайменше в чотирьох виїзних матчах (зі «Спартаком» С, «Оболонню», «Нафтовиком» і «Зорею») помилки арбітрів приводили до очкових втрат команди. У підсумку команда посіла восьме місце.

Наступного сезону вийшла до 1/4 фіналу Кубка України. У середині сезону в команду прийшов новий тренер — Сергій Дірявка. У результаті команда посіла дев'яте місце в чемпіонаті першої ліги.

Чемпіонат 2007/2008 років для команди склався не вдало. Уже за 4 тури до кінця турніру команда вилетіла з першої ліги.

Турніри

Чемпіонат СРСР

Перемога 1978 року в чемпіонаті України серед колективів фізичної культури дозволила «Металургу» наступного року виступати у другій лізі чемпіонату СРСР. Усього команда провела у другій лізі 7 сезонів.

Виступи «Металурга» в чемпіонатах СРСР

Рік	Ліга, зона, група	I	В	Н	П	РМ	О	Місце
1979	Друга ліга, 2 зона	46	13	8	25	37−71	34	23 із 24
1980	Друга ліга, 5 зона	44	11	11	22	47−58	33	18 із 23
1981	Друга ліга, 5 зона	44	8	13	23	31−71	29	22 із 23
1982	Друга ліга, 6 зона	46	17	9	20	47−47	43	12 із 24
1983	Друга ліга, 6 зона	50	17	14	19	35−39	48	12 із 26
1984	Друга ліга, 6 зона, 2 група	24	4	7	13	23−38	15	11 із 13
	Друга ліга, 6 зона, 13−26 місця	14	5	4	5	17−19	14	24 із 26
1985	Друга ліга, 6 зона, 2 група	26	5	4	17	20−45	14	13 із 14
	Друга ліга, 6 зона, 15−28 місця	14	4	3	7	14−22	11	28 із 28
Усього	7 чемпіонатів	308	84	73	151	271−410	241

Найвище досягнення — 12-те місце в зоні в другій лізі в чемпіонатах 1982 і 1983 років.

Найбільші перемоги:

• 4:1 («Колос» Пл, 1980 рік, Дніпродзержинськ)
• 3:0 («Новатор» Ж, 1980 рік, Дніпродзержинськ; «Прикарпаття», 1982 рік, Дніпродзержинськ; «Поділля» 1982 рік, Дніпродзержинськ; «Стахановець», 1982, Дніпродзержинськ; «Стахановець», 1983 рік, Стаханов; «Прикарпаття», 1985 рік, Дніпродзержинськ)

Найбільші поразки:

• 1:6 («Авангард» Р, 1979 рік, Рівне; «Кристал» Х, 1985 рік, Херсон)
• 0:5 («Авангард» Р, 1981 рік, Рівне; «Закарпаття», 1983 рік, Ужгород).

Кубок СРСР

У Кубку СРСР команда провела 5 ігор. Перший матч у турнірі команда заводу імені Дзержинського зіграла вдома 18 липня 1936 року проти московської «Правди». Матч закінчився нульовою нічиєю. Наступного дня відбувся матч-перегравання, в якому москвичі перемогли 1:0. Наступного разу в Кубку команда брала участь у 1938 році. 10 травня «Сталь» удома переграла дніпропетровський «Технікум фізкультури» 7:0, а 15 травня — запорізький «Сільмаш» 4:1. А 20 травня у Дніпропетровську сталевари поступилися місцевому «Спартаку» 2:4. Це була остання гра команди в Кубках СРСР.

Виступи команди в Кубках СРСР

Рік	Етап	І	В	Н	П	РМ	О
1936	1/64 фіналу	2	0	1	1	0−1	1
1938	1/64 фіналу	3	2	0	1	13−5	4
Всього	2 турніри	5	2	1	2	13−6	5

Найбільша перемога: 7:0 («Технікум фізкультури» Д, 10 травня 1938 року, Дніпродзержинськ)

Найбільша поразка: 2:4 («Спартак» Д, 20 травня 1938 року, Дніпропетровськ)

Чемпіонат України

Перший матч у чемпіонатах України команда зіграла 22 липня 2001 року в Куп'янську проти місцевого «Осколу». Матч закінчився нульовою нічиєю.

Усього в чемпіонатах команда провела 16 сезонів. Найвище досягнення — 8 місце в Прем'єр-лізі.

Виступи «Сталі» в чемпіонатах України

Рік	Ліга, зона, група	I	В	Н	П	РМ	О	Місце
2001/2002	Друга ліга, група В	34	11	7	16	29−47	40	12 із 18
2002/2003	Друга ліга, група В	28	16	4	8	35−22	52	5 із 15
2003/2004	Друга ліга, група В	30	23	6	1	53−16	75	1 із 16
2004/2005	Перша ліга	34	14	7	13	42−47	49	9 із 18
2005/2006	Перша ліга	34	13	9	12	34−29	48	8 із 18
2006/2007	Перша ліга	36	15	8	13	42−37	53	9 із 19
2007/2008	Перша ліга	38	3	11	24	23−58	20	20 із 20
2008/2009	Друга ліга, група Б	34	21	7	6	62−29	70	3 із 18
2009/2010	Друга ліга, група Б	26	15	6	5	38−23	51	4 із 14
2010/2011	Друга ліга, група Б	22	10	7	5	32−18	37	4 із 12
2011/2012	Друга ліга, група Б	26	15	3	8	34−19	48	6 із 14
2012/2013	Друга ліга, групи Б та 4	32	15	4	13	63−40	49	2 із 5
2013/2014	Друга ліга	36	23	8	5	81−32	77	2 із 19
2014/2015	Перша ліга	30	17	9	4	45−21	60	2 із 16
2015/2016	Прем'єр-ліга	26	7	8	11	22−31	29	8 із 14
2016/2017	Прем'єр-ліга	32	11	8	13	27−31	41	8 із 12
2017/2018	Прем'єр-ліга	32	6	8	18	23−44	26	12 із 12
Усього	17 чемпіонатів	532	237	120	175	685−544	831

Виступи в лігах:

Ліга	У	І	В	Н	П	РМ	О
Прем'єр-ліга	2	58	18	16	24	49−62	70
Перша	5	172	62	44	66	186−192	230
Друга	9	270	151	52	67	427−246	505
Усього	16	500	231	112	157	662−500	805

• Найбільша перемога: 8:2 («Жемчужина» (Ялта), 25 листопада 2012 року, Дніпродзержинськ); 7:1 («Енергія» (Нова Каховка), 22 травня 2014 року, Дніпродзержинськ); 6:0 («Оболонь-Бровар», 1 червня 2014 року, Дніпродзержинськ).
• Найбільша поразка: 0:6 («Дніпро» (Дніпропетровськ), 17 жовтня 2015 року, Дніпропетровськ).

Кубок України

Перший матч у Кубку команда зіграла 10 серпня 2002 року вдома проти донецького «Шахтаря». Господарі програли 0:2. Наступного року команда знову вилетіла з Кубка на першому етапі, програвши 10 серпня 2003 року вдома луганській «Зорі» 1:2.

У сезоні 2004/2005 команда в 1/32 фіналу на виїзді переграла ФК «Бершадь» 3:1, а в 1/16 вдома поступилася донецькому «Металургу» 2:3.

У сезоні 2005/2006 років «Сталь» вийшла до 1/8 фіналу, обігравши в 1/32 фіналу «Житичі» 1:0 в Житомирі, а в 1/16 вдома перемігши «Волинь» 3:1. У 1/8 фіналу дніпродзержинці вдома поступилися київському «Арсеналу» 0:2.

Сезон 2006/2007 був найвдалішим для «Сталі»: команда дійшла до чвертьфіналу. У 1/32 фіналу команда в Обухові переграла боярський «Інтер» 5:0, в 1/16 фіналу вдома здолала «Зорю» 1:0 в додатковий час, а на наступному етапі в серії післяматчевих пенальті дніпродзержинці вдома переграли одноклубників з Алчевська 5:4 (основний час закінчився з рахунком 1:1). У чвертьфіналі «Сталь» двічі поступилася сімферопольській «Таврії»: 1:4 в Дніпродзержинську і 0:1 у Сімферополі.

У сезоні 2007/2008 команда вибула зі змагань в другому попередньому етапі, поступившись «Геліосу» в серії пенальті (основний час 2:2)

Наступного сезону команда розпочинала з першого попереднього етапу, де перемогла з рахунком 2:0 тернопільську «Ниву», а на наступному етапі поступилася з таким самим рахунком «Олександрії».

Виступи «Сталі» в Кубках України:

Рік	Етап	І	В	Н	П	РМ
2002/2003	1/32 фіналу	1	0	0	1	0−2
2003/2004	1/32 фіналу	1	0	0	1	1−2
2004/2005	1/16 фіналу	2	1	0	1	5−4
2005/2006	1/8 фіналу	3	2	0	1	4−3
2006/2007	1/4 фіналу	5	2	1	2	8−6
2007/2008	Другий попередній	1	0	1	0	2−2
2008/2009	Другий попередній	2	1	0	1	2−2
2009/2010	1/16 фіналу	2	1	0	1	1−4
2010/2011	1/16 фіналу	2	1	1	0	2−1
2011/2012	1/8 фіналу	4	3	0	1	8−7
2012/2013	1/16 фіналу	2	1	0	1	3−6
2013/2014	1/16 фіналу	2	1	0	1	2−2
2014/2015	1/8 фіналу	3	2	0	1	7−5
2015/2016	1/4 фіналу	5	2	1	2	7−10
2016/2017	1/8 фіналу	2	1	1	0	4−2
2017/2018	1/8 фіналу	2	0	2	0	2−2
Всього	16 турнірів	39	18	7	14	58−60

Найбільша перемога: 5:0 («Інтер», 11 серпня 2006 року, Обухів).

Найбільша поразка: 0:6 («Іллічівець», 23 вересня 2012 року, Дніпродзержинськ).

Аматорська ліга України і чемпіонат ААФУ

За часів незалежності України команда двічі брала участь в чемпіонатах серед аматорів. У сезоні 1992/1993 команда посіла десяте місце у своїй групі. А в чемпіонату 2001 року — друге місце в групі на першому етапі, від участі у другому етапі команда відмовилась, оскільки заявилась у другу лігу чемпіонату.

Рік	Ліга, група, зона	І	В	Н	П	РМ	О	Місце
1992/1993	Аматорська ліга, 5 зона	26	6	11	9	30−30	23	10 з 14
2001	Чемпіонат ААФУ, 1 етап, 5 група	4	2	1	1	5−4	7	2 з 3
Всього	2 чемпіонати	30	8	12	10	35−34

Досягнення

Україна

Чемпіонат України

• Срібний призер — 1938, 1949

Друга ліга

• Переможець турніру команд другої ліги, група «В» у сезоні 2003/04 рр.

Чемпіонат КФК

• Чемпіон України серед колективів фізичної культури у 1978 році.

Кубок України

• Чвертьфіналіст Кубка України 2006/2007 («Таврія», 1:4 та 0:1) та 2015/2016 («Дніпро» (Дніпропетровськ), 0:3 та 1:4).

Див. також

• Список футбольних команд України
• Прометей (Дніпродзержинськ, 1947)
• Прометей (Дніпродзержинськ, 1991)

Посилання

• Офіційний сайт ПФК «Сталь» (рос.)
• Офіційний сайт ГО ФК «Сталь»