Колмаков Віктор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колмаков Віктор Павлович
Народився 29 вересня 1913(1913-09-29)
Велика Іняd, Тесинська сільрадаd, Мінусінський район, Красноярський край, СРСР
Помер 20 березня 1973(1973-03-20) (59 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна СРСР СРСР
Діяльність криміналіст
Alma mater Свердловський юридичний інститут
Галузь правознавство
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Харківський НДІ судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Науковий керівник Бокаріус Микола Миколайович[1]
Відомі учні Колесниченко Олексій Никифорович
Коновалова Віолетта Омелянівна
Матусовський Григорій Абрамович
Аспіранти, докторанти Колесниченко Олексій Никифорович[2]
Коновалова Віолетта Омелянівна[3]
Матусовський Григорій Абрамович[4]
Нагороди
медаль «За відвагу»
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР
CMNS: Колмаков Віктор Павлович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колмаков.

Колмаков Віктор Павлович (нар. 29 вересня 1913(19130929) — 20 березня 1973) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри криміналістики (1952—1957) Харківського юридичного інституту.

Біографія

Народився 29 вересня 1913 року у селі Велика Іня Мінусінського району Красноярського краю (Російська Федерація). У 1927 році почав працювати у колгоспі. 1936 року закінчив Свердловський юридичний інститут. Навчався в аспірантурі Харківського юридичного інституту (зараз Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого») під керівництвом М. М. Бокаріуса, по закінченні якої працював в органах військової юстиції діючої армії. Під час Радянсько-німецької війни був прокурором дивізії, слідчим військової прокуратури фронту, експертом-криміналістом судово-медичної лабораторії. З 1945 року — старший науковий співробітник Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, а з 1946 до 1967  — директор інституту. Одночасно (1952—1957) очолював кафедру криміналістики Харківського юридичного інституту. Був керівником кандидатських дисертацій О. Н. Колесниченка та В. О. Коновалової[5], Г. А. Матусовського[6]. З 1957—1959 відповідно до урядового розпорядження перебував у закордонному відрядженні в Китайській народній республіці в м. Шанхай, подаючи допомогу в навчальній, методичній і науково-дослідній роботі. З 1967 р. завідував кафедрами криміналістики, кримінального права та процесу Одеського державного університету (зараз Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), був деканом юридичного факультету. Помер 20 березня 1973 року в м. Одеса. Похований на Другому християнському кладовищі.[7][8]

Наукова діяльність

Напрями наукової діяльності — криміналістика, судова експертиза. Приділяв значну увагу проблемам загальної теорії криміналістики, теорії ідентифікації. Підготував 30 кандидатів юридичних наук.

Опублікував близько 130 наукових праць. Був членом правління Всесоюзного наукового товариства судових медиків і криміналістів, Всесоюзного координаційного бюро з криміналістики, Науково-консультативної Ради Верховного Суду УРСР, членом редколегії або редактором багатьох збірників наукових робіт.

Вибрані публікації

  • «Неотложные следственные действия при расследовании разбоев» (1950);
  • «Криминалистика» (1952, 1953, 1958, 1962, 1968, в соавт.),
  • «Тактика производства следственного осмотра и следственного эксперимента» (1956);
  • «Расследование убийств» (1958);
  • «Некоторые вопросы криминалистической профилактики преступлений» (1961);
  • «Следственный осмотр» (1969);
  • «Введение в курс науки советской криминалистики» (1973),
  • «Радянська криміналістика (криміналістична техніка і слідча тактика)» (1973),
  • «Идентификационные действия следователя» (1977),
  • «Избранные труды по криминалистике» (2008).

Нагороди

Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР та медалями.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Бокаріус Микола Миколайович
  2. ↑ Колесниченко Олексій Никифорович
  3. ↑ Коновалова Віолетта Омелянівна
  4. ↑ Матусовський Григорій Абрамович
  5. ↑ Коновалова В. Е. Алексей Никифорович Колесниченко — ученый, педагог, создатель научной школы в криминалистике/В. Е. Коновалова // Избранные труды. -Х.:Апостіль, 2012.-С.507-510
  6. ↑ Кафедра криміналістики // Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804 − 2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — С. 315—325. — ISBN 978-966-458-140-7.
  7. ↑ Колмаков Віктор Павлович. Енциклопедія Сучасної України. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  8. ↑ Колмаков Виктор Павлович. Конгресс криминалистов. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колмаков_Віктор_Павлович&oldid=33840296