Ла-Манш (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:45, 14 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-Манш
Витік
Гирло
Країни:

Річка Ла-Манш — доісторична річка, що протікала між Англією та Францією, суходолом що був тоді на місці Ла-Манша, під час регресії моря в льодовикові періоди. Її притоками були Рейн, Шельда, Маас, Темза тощо.

Утворення

Мапа, що показує гіпотетичні межі Доггерланда від Віслинського зледеніння до сьогодення

Палеогеографи, що вивчають четвертинний період, припускають, що 600 000 років тому, хоча Ла-Манш і Північне море були затоплені, хребет Вельд-Артуа залишався сухопутним мостом між Британією та Континентальною Європою, [1] дозволяючи людям, рослинам і тваринам мандрувати [2] Цей бар'єр також відокремлював дренажні басейни річок, при цьому Рейн і Темза впадали до Північного моря.

Батиметричне дослідження морфології нинішнього дна Ла-Маншу в 2007 р. [3] довело, що хребет було розмито двома "мегаповодями" між 180 000 і 450 000 років тому. У періоди зледеніння Британський та Фенноскандський льодовикові щити затримували воду, не даючи їй текти на північ, а сухопутний міст перешкоджав їй текти на південь, через це було утворено льодовикове озеро. Озеро збільшувалось у розмірах, через те що річки продовжували впадати в нього, поки воно остаточно не прорвало на півдні хребет.

Ерозія від двох таких проривів залишила значну щілину в хребті, тому, коли льодовики станули і рівень моря піднявся, вода покрила суходіл, відрізавши Британію. З часу закінчення останнього льодовикового періоду, приблизно 12000 років тому, утворився нинішній Ла-Манш, а Дуврська протока зараз має проміжок у хребті шириною 32 км, облямований скелями заввишки 15 — 45 м як з боку Кента, так і з боку Кале.[1]

У максимальній конфігурації річка Ла-Манш дренувала річки Орн, Сену, Сомму, Темзу, Рейн, Маас, Везер, Емс, Ельбу [4] Середньорічний стік її складав 1.2 млн м³ [5].

Примітки

  1. а б Gibbard, Philip (3 жовтня 2007). How Britain became an island. Nature Precedings. doi:10.1038/npre.2007.1205.1. Процитовано 27 листопада 2019.
  2. Edwards, Lin (2 December 2009). 'Super-river' formed the English Channel. Phys.org. ScienceX. Процитовано 27 листопада 2019.
  3. Gupta, Sanjeev; Collier, Jenny S.; Palmer-Felgate, Andy; Potter, Graeme (July 2007). Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel. Nature. 448 (7151): 342—345. Bibcode:2007Natur.448..342G. doi:10.1038/nature06018. PMID 17637667. S2CID 4408290.
  4. Gilles Lericolais (juin 2007). Quand la Manche était un fleuve (фр.). Pour la Science. Процитовано 11 avril 2017.
  5. . 19 juillet 2007: 259—260. doi:10.1038/448259a. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |auteur= (можливо, |author=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |langue= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |numéro= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |périodique= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titre= (можливо, |title=?) (довідка).

Бібліографія

  • Lericolais G (1997) [Stratiraphie et géomorphologie d'une Plateforme continentale en Régime Évolution du fleuve manche depuis l'oligocène : Stratiraphie et géomorphologie d'une Plateforme continentale en Régime périglaciaire]. N° d'ordre : 1730 Thèse en Géologie marine, soutenue le 4 juillet 1997 (Archive Ifremer)

Посилання