Ла-Манш (річка)
| Ла-Манш | |
|---|---|
| Витік | |
| Гирло | |
| Країни: | |
Річка Ла-Манш — доісторична річка, що протікала між Англією та Францією, суходолом що був тоді на місці Ла-Манша, під час регресії моря в льодовикові періоди. Її притоками були Рейн, Шельда, Маас, Темза тощо.
Палеогеографи, що вивчають четвертинний період, припускають, що 600 000 років тому, хоча Ла-Манш і Північне море були затоплені, хребет Вельд-Артуа залишався сухопутним мостом між Британією та Континентальною Європою, [1] дозволяючи людям, рослинам і тваринам мандрувати [2] Цей бар'єр також відокремлював дренажні басейни річок, при цьому Рейн і Темза впадали до Північного моря.
Батиметричне дослідження морфології нинішнього дна Ла-Маншу в 2007 р. [3] довело, що хребет було розмито двома "мегаповодями" між 180 000 і 450 000 років тому. У періоди зледеніння Британський та Фенноскандський льодовикові щити затримували воду, не даючи їй текти на північ, а сухопутний міст перешкоджав їй текти на південь, через це було утворено льодовикове озеро. Озеро збільшувалось у розмірах, через те що річки продовжували впадати в нього, поки воно остаточно не прорвало на півдні хребет.
Ерозія від двох таких проривів залишила значну щілину в хребті, тому, коли льодовики станули і рівень моря піднявся, вода покрила суходіл, відрізавши Британію. З часу закінчення останнього льодовикового періоду, приблизно 12000 років тому, утворився нинішній Ла-Манш, а Дуврська протока зараз має проміжок у хребті шириною 32 км, облямований скелями заввишки 15 — 45 м як з боку Кента, так і з боку Кале.[1]
У максимальній конфігурації річка Ла-Манш дренувала річки Орн, Сену, Сомму, Темзу, Рейн, Маас, Везер, Емс, Ельбу [4] Середньорічний стік її складав 1.2 млн м³ [5].
- ↑ а б Gibbard, Philip (3 жовтня 2007). How Britain became an island. Nature Precedings. doi:10.1038/npre.2007.1205.1. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Edwards, Lin (2 грудня 2009). 'Super-river' formed the English Channel. Phys.org. ScienceX. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
- ↑ Gupta, Sanjeev; Collier, Jenny S.; Palmer-Felgate, Andy; Potter, Graeme (July 2007). Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel. Nature. 448 (7151): 342—345. Bibcode:2007Natur.448..342G. doi:10.1038/nature06018. PMID 17637667. S2CID 4408290.
- ↑ Gilles Lericolais (juin 2007). Quand la Manche était un fleuve (фр.). Pour la Science. Процитовано 11 avril 2017.
- ↑ . 19 juillet 2007: 259—260. doi:10.1038/448259a.
{{cite journal}}: Пропущений або порожній|title=(довідка); Проігноровано невідомий параметр|auteur=(можливо,|author=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|langue=(можливо,|language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|numéro=(довідка); Проігноровано невідомий параметр|périodique=(можливо,|publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|titre=(можливо,|title=?) (довідка).
- Lericolais G (1997) [Stratiraphie et géomorphologie d'une Plateforme continentale en Régime Évolution du fleuve manche depuis l'oligocène : Stratiraphie et géomorphologie d'une Plateforme continentale en Régime périglaciaire]. N° d'ordre : 1730 Thèse en Géologie marine, soutenue le 4 juillet 1997 (Archive Ifremer)
- Étude sur le fleuve Manche [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Article sur le site Printemps des chercheurs [Архівовано 20 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Article de Techno-Science
- Quelques illustrations de l'histoire de la Manche [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Quand la Manche était un fleuve [Архівовано 23 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Paléogéographie de la Manche il y a 20 000 ans [Архівовано 20 травня 2017 у Wayback Machine.]
