Марзєєв Олександр Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Микитович Марзєєв
рос. Александр Никитович Марзеев
Народився 6 квітня 1883(1883-04-06)
Нижній Новгород
Помер 1 лютого 1956(1956-02-01) (72 роки)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Медичний факультет Московського університетуd
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
орден Леніна орден «Знак Пошани»

Олександр Микитович Марзєєв (рос. Александр Никитович Марзеев; 6 квітня 1883, Нижній Новгород — 1 лютого 1956, Київ) — учений-гігієніст, академік Академії медичних наук СРСР (1944), доктор медичних наук (1935), професор (1940), Заслужений діяч науки УРСР (1935).

Біографія

Народився 6 квітня 1883 у Нижньому Новгороді. У 1911 році закінчив медичний факультет Московського університету, удосконалював знання в лабораторії В. Г. Хлопіна.

В 19091914 роках працював в земській медицині в місті Верхньодніпровську, а 19181921 роках в Маріупольському повіті.

В 19221934 роках завідував санітарно-епідеміологічним відділом Наркомздоров'я УРСР. При ньому в 1927 році створені перші санітарно-епідеміологічні станції. Протягом 10 років (19311941) очолював створений за його ініціативою Український (Харків) науково-дослідний інститут комунальної гігієни, одночасно завідував кафедрою гігієни Українського (Харків) інституту удосконалення лікарів (19301941) і кафедрою комунальної гігієни Харківського медичного інституту (19341941). В 19411944 роках — науковий керівник і завідувач санітарно-гігієнічного відділу Казахського інституту епідеміології і мікробіології, завідувач кафедри епідеміології Алма-Атинського медичного інституту. З 1944-го по 1956 рік — директор Київського науково-дослідного інституту комунальної гігієни, завідувач кафедри комунальної гігієни Київського державного інституту удосконалення лікарів (до 1946 року) та Київського медичного інституту (до 1956 року). Помер 1 лютого 1956. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі.

Наукова діяльність

Автор понад 130 наукових праць з різних проблем комунальної гігієни, в тому числі першого підручника з комунальної гігієни (1951). Першим в СРСР почав вивчення забруднення атмосфери повітря. Проведене ним вивчення водоймищ Донбасу було покладене в основу генеральної схеми його водопостачання та каналізування. На основі розроблених ним рекомендацій здійснювалась реконструкція і будівництво сіл, гідротехнічних споруд на Дніпрі та інше.

Нагороди, пам'ять

Мав урядові нагороди. Його ім'я присвоєне Київському науково-дослідному інституту загальної та комунальної гігієни перед будівлею якого у 2001 році йому встановлено пам'ятник.

Посилання