Мукурра
| Мукурра | |
| Прапор | |
_in_the_%22Book_of_all_kingdoms%22_(C._1350).svg) | |
| Дата створення / заснування | 5 століття |
|---|---|
| Столиця | Стара Донгола |
| Час/дата припинення існування | 1518 |
 | |
 | |
 Мукурра у Вікісховищі | |
Координати: 18°13′28″ пн. ш. 30°44′33″ сх. д. / 18.22444444447222267° пн. ш. 30.74250000002777838° сх. д.
Мукурра (або Макура, араб. مقرة) — стародавня держава на території сучасного Північного Судану і Південного Єгипту. Належить до групи нубійських держав, що виникли в басейні Нілу через кілька століть після падіння царства Куш.
Мукурра займала територію від третього до п'ятого чи шостого порога Нілу. Столицею М. було місто Донгола (знаходилося за 80 км від нині існуючого суданського міста Донгола).
У VI столітті Мукурра прийняла християнство, проте в VII столітті, після ісламського завоювання Єгипту, виявилася відрізана від решти християнського світу. Вторгнення арабів в 651 році закінчилося невдачею і нубійські держави зберегли незалежність приблизно до XIV століття. При цьому в період з 750 по 1150 роки між М. і Єгиптом зберігався мир. У другій половині XII ст. після Георгіоса IV починається поступовий занепад.
З утворення Мамлюцького султанату починаються з ним конфлікти, що призвели 1276 року до поразки та встановлення залежності Мукурри від цього султанату. Останнім царем, що намагався, протидіяти мамлюкам був Семамун.
Рівночасно, починаючи з X століття, араби поступово мирним шляхом просувалися на південь, набуваючи землі і укладаючи змішані шлюби з місцевим населенням, яке при цьому брало іслам. Останнім царем-християнином був Кернабес. У 1323 іслам був прийнятий і правителем країни Канс ад-Даулою.
Джерела
| |||||||||||||||||||||||||||||
