Транспорт Судану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Судану M:
Транспортна система Судану (2007 рік) (англ.)
Транспортна система Судану (2007 рік) (англ.)
Територія
Площа 1861484 км² (16-те)
Рельєф височинний
Найвища точка гора Джебель-Маррах (3071 м)
Повітряний
Аеропортів 74 (71-ше)
Наземний
Автошляхів 11,9 тис. км (129-те)
Залізниць 7,3 тис. км (31-ше)
Водний
Узбережжя 853 км
Головний порт Порт-Судан
Водних шляхів 4,1 тис. км (24-те)
Найдовша річка Ніл (6690±1 кілометр)
Трубопровідний
Трубопроводів 5839 км
Адміністрування
Орган Міністерство перевезень, шляхів сполучення і мостів
Голова міністр Махаві Мухаммад Авад

Транспорт Судану представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 861 484 км² (16-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1400 км, зі сходу на захід — 1870 км[2][3]. Географічне положення Судану дозволяє країні контролювати морські транспортні між Європою, Америкою і Азією з Австралією через Суецький канал; сухопутні коридори між країнами Північної та Східної Африки; повітряні шляхи між Близьким Сходом і Африкою[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Судані, станом на 2000 рік, дорівнює 11 900 км, з яких 4 320 км із твердим покриттям і 7 580 км без нього (128-ме місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 7 251 км (31-ше місце у світі), з яких 5 851 км вузької 1067-мм колії; 1 400 км вузької 600-мм колії на бавовникових плантаціях[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 74 аеропорти (71-ше місце у світі), з них 16 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 58 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 10 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (17);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (28);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (12)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 6 авіапідприємств, які оперують 25 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 496,1 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 13,15 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 6 гелікоптерних майданчиків[1].

Судан є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — ST, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Судану мають літерний код ІКАО, що починається з — HS[1].

Водний[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Порт-Судан.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 2 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (143-тє місце у світі), з яких: суховантажів — 2[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 4 068 км (24-те місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Білий і Голубий Ніл, що судноплавні цілий рік на ділянці у 1 723 км.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Судані, станом на 2013 рік, становила 156 км; нафтогонів — 4 070 км; продуктогонів — 1 613 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство перевезень, шляхів сполучення і мостів. Станом на 23 січня 2017 року міністерство в уряді маршала Умара Хассана Ахмада аль-Башира очолював Махаві Мухаммад Авад[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р Sudan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Sudan : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]