Нубійці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нубійці
Nuba
Nubians.jpg
Нубійці на березі Нілу біля Асуану
Кількість бл. 2,2 млн чол.
Ареал Судан Судан
Єгипет Єгипет
Близькі до: нілоти, кушити
Мова нубійська
Релігія мусульмани-суніти

Нубійці (нуба — самоназва; араб. نوبي ‎ нуубі) — група близькоспоріднених народів, що проживають у історичній області Нубія на сході Африки.

Територія проживання і чисельність[ред. | ред. код]

Нубійці живуть на півдні Єгипту та на півночі Судану (історична область Нубія).

Загальна чисельність — 2,2 млн чоловік, із них у Судані майже 1,9 млн чоловік.

Мова і релігія[ред. | ред. код]

Нубійська мова належить до східно-суданської підгрупи шарі-нільської групи ніло-сахарської мовної родини. Писемність на основі арабської абетки. Повсюдно поширена арабська мова.

Віруючі нубійці — мусульмани-суніти, зовсім незначна частка — християни-копти.

Історія[ред. | ред. код]

Нубійці мають давню і дуже багату історію. Її етапи добре представлено у Нубійському музеї в місті Асуан (Єгипет).

Отже, перші державні утворення нубійців датуються 3 тисячоліттям до н. е. — царство Куш; Мероїтське царство (1-е тис. до н. е.).

За Середньовіччя на території Нубії існували держави Аксум (ІІ — ХІ століття), Мукурра (VI—VII століття), Алоа (VI—XV століття) та Сеннар (XVI—XIX століття).

Зараз нубійці відчувають дуже сильний тиск з боку арабів, відповідно єгипетських та суданських.

Господарство[ред. | ред. код]

Основні традиційні заняття — рільне поливне землеробство (зернові, баштанні, садові та овочеві культури, фінікова та масляна пальми), скотарство, птахівництво (голуби, кури, гуси).

Розвинуті ремесла — чинбарство, ювелірне, гончарство тощо.

Сьогодні нубійці задіяні в промисловості; часто — заробітчани.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]