Міст Золота Брама
Міст «Золота Брама» англ. The Golden Gate Bridge | |
---|---|
37°49′11″ пн. ш. 122°28′43″ зх. д. / 37.81972222224977287° пн. ш. 122.47861111113778065° зх. д.Координати: 37°49′11″ пн. ш. 122°28′43″ зх. д. / 37.81972222224977287° пн. ш. 122.47861111113778065° зх. д. | |
Офіційна назва | англ. The Golden Gate Bridge |
Країна | США[1] |
Розташування | Сан-Франциско |
Галузь застосування | автомобільний, пішохідний |
Перетинає | протока Золота Брама |
Тип конструкції | підвісний міст |
Матеріал | сталь |
Основний проліт | 1 280 м |
Загальна довжина | 2 737,4 м |
Ширина | 27 м |
Висота конструкції | 227,4 м |
Висота склепіння над водою | 67 м |
Кількість смуг руху | 6 смуг |
Початок будівництва | 5 січня 1933 |
Відкрито | 27 травня 1937 |
Конструктор, архітектор | Joseph Straussd |
Власник | Golden Gate Bridge, Highway and Transportation Districtd |
Охоронний статус | California Historical Landmarkd[2] |
Вебсайт | goldengate.org/bridge/ |
| |
Міст «Золота Брама» у Вікісховищі |
Міст «Золота Брама» (англ. Golden Gate Bridge) — підвісний міст через протоку Золота Брама. Він з'єднує місто Сан-Франциско на півночі півострова Сан-Франциско і південну частину мису округи Марін, поруч із містом Сосаліто. Місцева визначна пам'ятка й один із символів США. Довжина мосту — 2 737,4 метрів, ширина мосту — 27 метрів, довжина основного прольоту — 1280, висота опор — 227,4 метрів над водою, товщина головного несучого тросу — 90 см. Від проїжджої частини до поверхні води — 67 метрів. Конструкція моста має 1 млн. 200 тис. заклепок.
Історія
Місце майбутнього будівництва знаходилося в сейсмічній області за 20 км від розлому Сан-Андреас і було відкрито хвилям і вітрам Тихого океану, тому до міцності мосту були висунути жорсткіші вимоги, ніж зазвичай.
Проект мосту підготував інженер Джозеф Строусс, а консультантом був архітектор Ірвінг Морроу, що використовував у дизайні елементи стилю арт-деко. Усі математичні обчислення зробив Чарльз Альтон Еліс, який мешкав у Нью-Йорку, але через погані відносини між ним та Джозефом Строуссом, ім'я Еліса не фігурує в будівництві мосту і не згадується на табличці будівельників мосту на південній вежі.
Будівництво мосту почалося 5 січня 1933 року й тривало більше 4 років. В питанні пофарбування були розглянуті наступні варіанти: було запропановано пофарбувати міст чорною або сірою фарбою; представники бази ВМС наполягали на смугастому чорно-жовтому варіанті — щоб військові кораблі в непогоду і туман могли побачити міст і не зіткнутися з ним. Але будівельники вирішили, що найкраще буде лишити такий же колір як і антикорозійне покриття — червоно-помаранчевий колір, що зветься International orange[en]. Червоний і жовтогарячий — кольори, які завжди використовуються при зведенні сталевих конструкцій, тому що дані фарби містять свинцеву компоненту, яка захищає сталь від корозії. Крім того, завдяки цьому кольору міст добре видно в тумані, який часто буває в цій місцевості. Але в мрячну погоду фарба розкладається на елементи, шкідливі для навколишнього середовища. Тому у 1990-х роках міст перефарбували акриловими фарбами.
Автомобільний рух
Автомобільний рух мостом здійснюється по шести смугах. Кількість смуг у кожен бік змінюється в залежності від потоку машин. В будні дні ранком можна побачити чотири смуги на південь (у місто) і дві смуги на північ (з міста). У вечірню годину пік — навпаки. Уночі відкрито по дві смуги в кожен бік. Розділова смуга — яскраві жовті пластмасові стовпчики, які дуже легко збити і виїхати на зустрічну смугу. Через це обмеження швидкості на мосту — 45 миль на годину (~72 км/год). У середньому раз на рік трапляються аварії, коли машина виїжджає на зустрічну смугу і зіштовхується з зустрічним рухом. У наш час продовжуються розмови про будівництво пересувної розділової смуги, яка б захистила обидві частини мосту від таких аварій.
27 травня 1937 року о шостій годині ранку міст «Золоті Ворота» відкрили для пішоходів. Перші 12 годин він належав тільки їм. Наступного дня за сигналом президента Франкліна Рузвельта з Білого дому на міст в'їхали перші автомобілі.
У 1987 році, коли мосту сповнилося 50 років, відбулося спеціальне святкування. З такої нагоди хотіли перекрити рух по мосту, щоб всі учасники свята могли по ньому пройтися. У неділю, 24 травня 1987 р. під час святкування мостом пройшло приблизно 300 тис. осіб.
З 1 вересня 2002 року плата за перетин мосту автомобілями у південному напрямку була підвищена з 3 до 5 доларів. Рух у північному напрямку безкоштовний. Пішоходи і велосипедисти можуть перетинати міст безкоштовно.
18 травня 2004 року, мостом перший раз перебігло оленя, затримавши рух на 20 хвилин. Оленя не заплатило за пробіг по мосту і швидше за все одержить штрафну квитанцію на 273 долара. Фото.
Самогубства
Міст «Золота Брама» також відомий як «міст самогубців». У середньому, кожні два тижні хтось закінчує там життя самогубством. За більш ніж сім десятиліть його існування понад 1300 осіб покінчили з життям, кинувшись з нього у воду (офіційний підрахунок було припинено у 1995, коли кількість самогубців досягла 1000). 1995 рік виявився свого роду рекордним (45 самогубців — більше, ніж за будь-які три попередні роки з моменту відкриття). Міст дуже високий, і якщо навіть людина добре плаває і в польоті передумає топитися, усе одно в неї не буде шансів, тому що вона все одно загине від удару об поверхню води. За даними на 2003 рік, із усіх хто стрибнув з мосту вижило лише 26 осіб, отримавши при цьому багато внутрішніх ушкоджень та переломів [3].
«Золота Брама» — одна з найпопулярніших споруд у світі, де люди вирішують покінчити з життям [4]. Поки психологи шукають відповіді на питання про «суїцидальну популярність» мосту, батьки міста прийняли практичне рішення: організувати посилене патрулювання. Уночі, при невеликому русі, для спостереження за пішоходами вистачає і звичайних поліцейських нарядів, але вдень, щоб устежити за тисячами потенційних «клієнтів», організоване приховане патрулювання поліцейських без уніформи. У результаті за 1996 рік було попереджено кілька десятків самогубств. Багато з врятованих стверджували, що «навіжена думка» ступити в безодню прийшла їм у голову буквально в останню хвилину.
Після терактів 11 вересня 2001 року у відношенні мосту «Золота Брама», який є місцевою визначною пам'яткою й одним із символів США, були введені підвищені заходи безпеки з залученням Національної гвардії. Однак у квітні 2004 року губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценегер з економічних міркувань розпорядився зняти охорону бійців Національної гвардії з мосту «Золоті ворота». Пункти охорони Національної гвардії, які були розміщені на мосту і довкола нього, були ліквідовані. Зараз міст патрулює місцева поліція й охоронні структури, що співпрацюють з нею.
Утім, патрулювання не зняло проблеми: кількість самогубств знизилася, але вони не припинилися. Утім, повністю запобігти самогубствам неможливо, оскільки міст відкритий для автомобілів і пішоходів, які завжди можуть уникнути патруля. У зв'язку з цим, 24 лютого 2005 адміністрація мосту почала будівництво бар'єра, який би перешкоджав самогубцям стрибати з нього. Вартість спорудження бар'єру оцінюється в 2 млн доларів. Суспільна думка поділяється на прихильників бар'єру та тих, хто вважає це марною тратою грошей.
Галерея
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ California Office of Historic Preservation California Office of Historic Preservation Historical Resources
- ↑ The Economist (англ.)
- ↑ «Every two weeks, on average, someone jumps off the Golden Gate Bridge. It is the world’s leading suicide location» The New Yorker (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Golden Gate Bridge |
- Міст «Золота Брама» (англ.)
- Міст «Золота Брама» візитка картка США та символ Сан-Франциско
- «The seventy architecturial wonders of our world», ed. Neil Parkin, «Times&Hudson», London, 2003, ISBN 0-500-51047-4, page 234-237
|