Навроцький Василь Корнійович
| Навроцький Василь Корнійович | |
|---|---|
| Народився |
30 січня (11 лютого) 1897 с. Дідне Бобруйського повіту Мінської губернії, тепер Могильовська область, Білорусь |
| Помер |
6 жовтня 1975 (78 років) Харків |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Харківська медична академія |
| Галузь | Гігієна |
| Заклад |
Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань Харківський інститут вдосконалення лікарів |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Відомий завдяки: | гігієни праці в хімічній, вугільній, гірничорудній і металургійній промисловості |
| Нагороди |
  |
| академік АМН СРСР | |
Народився 28 січня 1897р. у сім’ї
селян-батраків (с. Дедно Глуської волості Бобруйського уїзду – нині Білорусь),
закінчив сільську початкову школу у 1908 році, самостійно вступив до Бобруйської
урядової гімназії, після її закінчення у 1916 році вступив до Харківського
університету на медичний факультет, який закінчив у 1921 році. Під час навчання
заробляв собі на життя надаючи приватні уроки в начальній школі, працював
помічником лікаря (лікпом) у військовому шпиталі. По закінченню медичного
факультету був призначений завідувачем губернської санітарної інспекції труда
Донецької губернії, у травні 1922 року переїхав в м. Довск (Білорусь) де
працював завідувачем дільничної лікарні до листопаду 1924 року. Потім переїхав
до Луганської області працював санітарним інспектором труда у м. Лисичанськ по жовтень
1925 р., потім жовтень 1927 року працював окружним санітарним інспектором у м. Бахмут Донецької області. З грудня 1927 року почав працювати в Українському
центральному інституті гігієни труда та профзахворювань, пройшовши шлях від
завідувача відділом до директора інституту. У 1930 році отримав звання доцента,
звання професора у 1934 році, в 1939 році захистив дисертаційну роботу на
здобуття вченого ступеня доктора наук. На посаді директора інституту був 3 1941
по 1945 роки. Професор Навроцький був виключений з КПРС у 1921 році та подалі
був безпартійний. Причиною цього стало те, що з 1916 року по 1917 рік (до
лютневої революції) Навроцький був членом РСДРП інтернаціоналістів меншовиків.
У 1920 році вступив до комуністичної партії більшовиків, але в 1921 році при «чистці
рядів партії» був виключений з формулюванням «інтелігент, колишній меншовик».
У 1941 році по завданню Наркомздрава УСРР проводив евакуацію НДІ ГППЗ до Новосибірську, де була розгорнута робота виключно по обслуговуванню оборонної промисловості.
В. К. Навроцький вивчав питання гігієни праці в хімічній, вугільній, гірничорудній і металургійній промисловості, експериментальної промислової токсикології, силікозу, впливу шкідливих факторів виробничого середовища невеликої інтенсивності на імунобіологічну реактивність організму.
Джерела
Посилання
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |