Навроцький Василь Корнійович
| Василь Корнійович Навроцький | |
|---|---|
| Народився | 30 січня (11 лютого) 1897 с. Дідне Бобруйський повіт Мінська губернія, тепер Могильовська область, Білорусь |
| Помер | 6 жовтня 1975 (78 років) Харків |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Галузь | Гігієна |
| Заклад | Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань Харківський інститут вдосконалення лікарів |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |  |
| академік АМН СРСР | |
Василь Корнійович Навроцький (28 січня 1897, с. Дєдно, Бобруйського повіту Мінської губернії, нині Могильовська область, Білорусь — 6 жовтня 1975, Харків) — український та радянський лікар-гігієніст. Доктор медичних наук, професор, академік Академії медичних наук СРСР. Заслужений діяч наук УРСР.
Навроцький Василь Корнійович народився 28 січня 1897 році у бідній селянській родині в селі Дєдно, Глуської волості, Бобруйського повіту (нині — Білорусь). У 1908 році закінчив сільську початкову школу. Самостійно вступив до Бобруйської урядової гімназії, після її закінчення у 1916 році вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1921 році. Під час навчання заробляв собі на життя надаючи приватні уроки у початковій школі, працював помічником лікаря у військовому шпиталі.
По закінченню медичного факультету був призначений завідувачем губернської санітарної інспекції праці Донецької губернії. З травня 1922 року й до листопада 1924 року працював завідувачем дільничної лікарні у м. Довськ (нині — Білорусь). Потім переведений до Луганської області, де до жовтня 1925 року працював санітарним інспектором праці у місті Лисичанськ. Від жовтня 1927 року працював окружним санітарним інспектором у місті Бахмут Донецької області.
З грудня 1927 року й до 1953 року працював у Харківському НДІ гігієни праці та профзахворювань, пройшовши шлях від завідувача відділом професійної гігієни й до директора інституту. У 1930 році отримав звання доцента, у 1934 році — звання професора. У 1939 році захистив дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня доктора наук. На посаді директора інституту перебував у 1941—1945 роках. Водночас, у 1930–1940 роках займав посаду професора кафедри гігієни праці 1-го Харківського медичного інституту, у 1940–1941 роках — Харківського фармацевтичного інституту, у 1941–1943 роках — Новосибірського інституту вдосконалення лікарів.
Професор Навроцький був виключений з лав РКП(б) у 1921 році та подальші роки був безпартійний. Причиною цього стало те, що у 1916—1917 роках, ще до лютневої революції, Навроцький був членом РСДРП. У 1920 році вступив до російської комуністичної партії більшовиків, але в 1921 році при «чистці рядів партії» був виключений з формулюванням «інтелігент, колишній меншовик».
У 1941 році по завданню Наркомздоров'я УСРР проводив евакуацію НДІ ГППЗ до Новосибірську, де була розгорнута робота виключно по обслуговуванню оборонної промисловості. У 1944—1972 роках — професор, завідувач кафедрою Українського інституту вдосконалення лікарів у Харкові.
В. К. Навроцький вивчав питання гігієни праці в хімічній, вугільній, гірничорудній і металургійній промисловості, експериментальної промислової токсикології, силікозу, впливу шкідливих факторів виробничого середовища невеликої інтенсивності на імунобіологічну реактивність організму.
Gjvth 6 жовтня 1975 року у Харкові.
- Гигиена труда в каменноугольной промышленности. — Москва; Ленинград, 1933—1934;
- Действие нитрохлорбензола на сердечно-сосудистую систему. — Х., 1939;
- Зміст і методи роботи пункту охорони здоров'я на підприємстві. — К.; Х., 1944;
- Медико-санитарное обслуживание промышленных предприятий: Руководство для промышленных врачей. — К., 1951;
- Методы исследований по гигиене труда на производстве: пособие. — Москва, 1953;
- Предупреждение заболеваний пневмокониозом (заболевание легких при вдыхании пыли). — К., 1955;
- Роль факторов производственной среды в иммунобиологической реактивности организма // Вест. АМН СССР. — 1960. — № 3;
- Пневмокониозы на Украине и меры борьбы с ними // ГиС. — 1967. — № 7;
- Гигиена труда: учебник. — Москва, 1967; 1974.
- Капустник В. А. Науковий спадок і роль професора Навроцького В. К. у становленні й розвитку гігієни праці та профілактичної медицини / В. А. Капустник, Л. В. Аладищева, І. В. Завгородній, Л. Ф. Зюбанова, О. В. Сіренко, Ж. М. Перцева // Український журнал з проблем медицини праці. — 2010. — № 2 (22). — С. 84—87.
- В. М. Макотченко Навроцький // Українська Радянська Енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ж. М. Перцева Навроцький Василь Корнійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9362-5.
- Календар знаменних дат Харківського національного медичного університету на 2017 рік / уклад. Ж. М. Перцева та ін.; Наукова бібліотека ХНМУ. — Харків, 2017. — 28 с. — С. 15.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |