Олійниченко Галина Василівна
| Галина Олійниченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основна інформація | ||||
| Дата народження | 23 лютого 1928 | |||
| Місце народження | с. Будьонівка, Янівський район, Одеська округа, УСРР, СРСР | |||
| Дата смерті | 13 жовтня 2013 (85 років) | |||
| Місце смерті | Москва, Росія | |||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
| Громадянство | СРСР і Росія | |||
| Національність |
 СРСР →  Росія | |||
| Професія | Акторка, співачка | |||
| Освіта | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової | |||
| Співацький голос | Лірико-колоратурне сопрано | |||
| Інструменти | вокал[d] | |||
| Жанр | Опера | |||
| Нагороди |
| |||
Галина Василівна Олійниченко (нар. 23 лютого 1928, с. Будьонівка Янівського району (нині Новоукраїнка Роздільнянського району), СРСР — пом. 13 жовтня 2013, Москва, Росія[1]) — радянська та російська співачка (лірико-колоратурне сопрано) українського походження, народна артистка РРФСР (з 1964). У 1953 закінчила Одеську консерваторію. В 1952 — 55 — солістка Одеського, в 1955 — 57 — Київської театру опери та балету. З 1957 — у Великому театрі в Москві.
В репертуарі — партії: Волхова, Снігуронька, Царівна-Лебідь, Марфа («Садко», «Снігуронька», «Казка про царя Салтана», «Царева наречена» Римського-Корсакова), Віолетта, Джільда («Травіата», «Ріголетто» Верді), Ольга («Повість про справжню людину» Прокоф'єва), Титанія («Сон літньої ночі» Бріттена), романси, українські народні пісні. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
Примітки
- ↑ Умерла оперная певица Галина Олейниченко (рос.) . «Lenta.Ru». Процитовано 18 жовтня 2013.
Джерела та література
- Українська Радянська Енциклопедія
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.251
Посилання
- Олійниченко Галина Василівна // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 415.