Одеська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coat of Arms of Odesa Oblast.svg
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Одещини
Flag of Russia.svg Новоросійське генерал-губернаторство
Coat of Arms of Kherson Governorate.png Одеський повіт
Red flag.svg Одеська радянська республіка
Red flag.svg Бессарабська Радянська Соціалістична Республіка
Flag of Russia.svg Новоросійська область
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919–1929).svg Одеська губернія
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1929–1937).svg Одеська округа
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1929–1937).svg Одеський район
Flag of Romania.svg Трансністрія
Coat of Arms of Odesa Oblast.svg Одеська область

Оде́ська окру́га (Одеський округ; рос. Одесский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала з 1923 по 1930 роки. Центр — місто Одеса.

Історія[ред. | ред. код]

Створена 12 квітня 1923 року в складі Одеської губернії УСРР.[1]

12 жовтня 1924 року Дубосарський, Григоріопольський, Тираспольський та Слободзейський райони увійшли до новоствореної АМСРР.[2]

26 листопада 1924 року приєднана частина ліквідованої Балтської округи та Ісаївський район Першомайської округи.[3]

1 серпня 1925 року ліквідована Одеська губернія, округа перейшла у пряме підпорядкування республіці.[4]

Станом на 1 січня 1926 року до складу округи входили 16 районів[5]:

Площа округи становила 14 185 км², населення — 864 399 мешканців (перепис 17.12.1926). В окрузі було 1 місто, 1 смт (на 1.01.1926).

15 вересня 1930 року разом з іншими округами УСРР ліквідована.[6]

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення районів та міст Одеської округи за переписом 1926 р.[7]

місто/район населення українці % росіяни % євреї % німці % молдавани % болгари % греки % інші %
1 Одеса 417 690 73 453 17,6% 162 789 39,0% 153 243 36,7% 5 522 1,3% 1 048 0,3% 1 186 0,3% 1 377 0,3% 19 072 4,6%[8]
2 Березівський район 39 745 27 551 69,3% 2 830 7,1% 3 800 9,6% 4 544 11,4% 243 0,6% 174 0,4% 72 0,2% 531 1,3%
3 Березівка 7 561 2 901 38,4% 1 047 13,8% 3 223 42,6% 151 2,0% 12 0,2% 58 0,8% 35 0,5% 134 1,8%
4 Березівський район (села) 32 184 24 650 76,6% 1 783 5,5% 577 1,8% 4 393 13,6% 231 0,7% 116 0,4% 37 0,1% 397 1,2%
5 Гросслібентальський район 13 621 201 1,5% 224 1,6% 226 1,7% 12 839 94,3% 24 0,2% 4 0,0% 103 0,8%
6 Гросулівський район 28 797 18 809 65,3% 2 953 10,3% 1 483 5,1% 4 654 16,2% 456 1,6% 34 0,1% 16 0,1% 392 1,4%
7 Захарівський район 40 039 31 271 78,1% 1 612 4,0% 2 315 5,8% 1 116 2,8% 3 217 8,0% 78 0,2% 4 0,0% 426 1,1%
8 Ісаєвський район 37 843 33 087 87,4% 618 1,6% 1 237 3,3% 1 653 4,4% 924 2,4% 82 0,2% 3 0,0% 239 0,6%
9 Комінтернський район 22 821 16 977 74,4% 1 401 6,1% 267 1,2% 3 529 15,5% 32 0,1% 152 0,7% 280 1,2% 183 0,8%
10 Ленінський район (Северинівський) 16 218 1 575 9,7% 566 3,5% 177 1,1% 1 542 9,5% 58 0,4% 10 794 66,6% 1 418 8,7% 88 0,5%
11 Овідіопольський район 13 706 12 211 89,1% 906 6,6% 186 1,4% 27 0,2% 104 0,8% 3 0,0% 154 1,1% 115 0,8%
12 Петровірівський район 34 009 25 420 74,7% 3 751 11,0% 2 672 7,9% 1 200 3,5% 521 1,5% 320 0,9% 16 0,0% 109 0,3%
13 Тарасошевченківський район 44 725 30 576 68,4% 3 195 7,1% 1 765 3,9% 7 710 17,2% 385 0,9% 550 1,2% 63 0,1% 481 1,1%
14 Роздільна 2 357 1 022 43,4% 1 033 43,8% 139 5,9% 26 1,1% 11 0,5% 13 0,6% 14 0,6% 99 4,2%[9]
15 Янівка 2 286 733 32,1% 394 17,2% 1 080 47,2% 27 1,2% 22 1,0% 3 0,1% 27 1,2%
16 Тарасошевченківський район (села) 40 082 28 821 71,9% 1 768 4,4% 546 1,4% 7 657 19,1% 374 0,9% 515 1,3% 46 0,1% 355 0,9%
17 Тилигулоберезанський район 26 924 11 176 41,5% 8 454 31,4% 223 0,8% 6 541 24,3% 26 0,1% 187 0,7% 48 0,2% 269 1,0%
18 Троїцький район 32 972 30 992 94,0% 219 0,7% 642 1,9% 69 0,2% 704 2,1% 9 0,0% 337 1,0%
19 Фрідріхенгельський район 20 875 4 127 19,8% 857 4,1% 722 3,5% 14 505 69,5% 393 1,9% 11 0,1% 6 0,0% 254 1,2%
20 Цебриківський район 37 459 22 424 59,9% 1 378 3,7% 1 113 3,0% 5 862 15,6% 472 1,3% 5 878 15,7% 18 0,0% 314 0,8%
21 Червоноповстанський район 33 783 16 436 48,7% 8 812 26,1% 380 1,1% 88 0,3% 7 751 22,9% 53 0,2% 8 0,0% 255 0,8%

Рідна мова населення Одеської округи за переписом 1926 року, %[7]

населення українська російська інша
м. Одеса 417 690 10,1 65,6 24,3
Березівський район 39 745 66,2 3,8 30,0
Гросслібентальський район 13 621 0,8 2,8 96,4
Гросулівський район 28 797 63,5 13,3 23,2
Захарівський район 40 039 76,5 7,4 16,1
Ісаївський район 37 843 83,3 6,6 10,1
Комінтернський район 22 821 68,2 13,8 18,0
Ленінський район 16 218 9,6 4,8 85,7
Овідіопольський район 13 706 74,5 23,4 2,1
Петровірівський район 34 009 72,1 14,5 13,4
Тарасошевченківський район 44 725 56,5 21,1 22,4
Тилигулоберезанський район 26 924 35,6 38,6 25,8
Троїцький район 32 972 93,7 1,2 5,1
Фрідріхенгельський район 20 875 18,6 5,5 75,9
Цебриківський район 37 459 59,8 5,3 34,9
Червоноповстанський район 33 783 42,4 33,0 24,5
Одеська округа 861 227 35,7 38,5 25,8

Керівники округи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК від 12 квітня 1923 року «Про новий адміністративно-територіальний поділ України».
  2. 30. Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924-1940 рр.
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 26 листопада 1924 року «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи».
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень і перехід на трьохступеневу систему управління».
  5. Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. — Москва : ГУКХ НКВД, 1926. — С. 184.
  6. Постанова ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління».
  7. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  8. зокрема поляків 10021 осіб (2,4%), білорусів 2501 (0,6%), вірменів 1843 (0,4%), греків 1377 (0,3%)
  9. поляків 32 осіб (1,4%), білорусів 25 (1,1%)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]