Петро II (король Кіпру)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро II
фр. Pierre II de Lusignan
Прапор
Прапор
11-й Король Кіпру
17 січня 1369 — 13 жовтня 1382 року
Попередник: Петро I
Наступник: Яків I
 
Народження: 1357[1]
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Смерть: 13 жовтня 1382[2][1]
Нікосія, Нікосія, Кіпр
Поховання: Нікосія
Країна: Кіпрське королівство[2]
Релігія: католицтво
Рід: Лузіньяни[1] і Пуатьє-Лузін'яниd
Батько: Петро I (король Кіпру)[2][1][3]
Мати: Елеонора Арагонська[d][2][1]
Шлюб: Валентина Вісконті[d][1] і Валентина Вісконті[d]
Діти: N Лузін'янаd[3]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Петро II Товстий (фр. Pierre le Gros; 1357 — 13 жовтня 1382) — король Кіпру в 13691382 роках.

Життєпис

Походив з династії Лузіньянів. Син Петра I. короля Кіпру, та Елеонори Арагонської. Отримав владу після вбивства його батька. Не маючи відповідного державного та політичного досвіду покладався на свою матір та дядьків Іоанна та Якова де Лузіньян.

З самого початку у молодого короля виникли проблеми у зовнішній політиці. Під його коронування у 1372 році погиркалися венеційці та генуезці. Король та його родичі виступили проти останніх, скориставшись можливістю позбавитися генуезьких торговців як конкурентів кіпрських. У відповідь Генуя у 1373 році спрямувала потужний флот проти Кіпру. Генузькі вояки підступом захопили м. Фамагуста, а згодом міста Пафос, Лімасол та Нікосію у 1374 році. Сам король потрапив у полон. після цього було укладено мир, згідно з яким Генуезька республіка отримувала Фамагусту, Кіренію та величезну купу грошей.

Незважаючи на поразку, Петро II почав готуватися до відвоювання своїх земель. Тому він уклав мир з емір Теке, віддавши йому м. Анталію, домовився також із султаном Єгипту. Окрім того у 1376 році було укладено союз з Бернабо Вісконті, герцогом Мілану, проти Генуї. Проте здійснити свої плани король Кіпру не зміг. Сконав він 13 жовтня 1382 року.

Родина

Дружина — Валентина (1363–1391), донька Бернабо Вісконті, володаря Мілану

Діти:

  • донька (ім'я невідоме) (1379–1381)

Джерела

  • René Grousset, L'Empire du Levant : Histoire de la Question d'Orient, 1949


  1. а б в г д е WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
  2. а б в г Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. а б Lundy D. R. The Peerage