Попович Олег Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:49, 11 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Попович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження 20 грудня 1971(1971-12-20)
Горлівка
Смерть 1 березня 2019(2019-03-01) (47 років)
Військова служба
Роки служби 1993—2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Війська зв'язку
Формування 64-й інформаційно-телекомунікаційний вузол
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попович.

Оле́г Андрі́йович Попо́вич (20 грудня 1971(19711220) — 1 березня 2019) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1971 року в місті Горлівка (Донецька область). Мешкав у місті Роздільна (Одеська область).

В ЗСУ з 1993 року. Учасник АТО/ООС, прапорщик, технік відділення IP шифрування 64-й інформаційно-телекомунікаційний вузол. Під час служби в зоні боїв у січні 2019 року був госпіталізований до шпиталю міста Покровська. Згодом діагностували рак.

Помер 1 березня 2019-го під час лікування у Центральному клінічному шпиталі Києва.

3 березня 2019 року похований в місті Роздільна[1].

Без Олега лишились дружина Оксана, донька Софія 2011 р.н., брат Геннадій, племінник Антон[2].

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 року за «значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність» — нагороджений орденом Данила Галицького (посмертно)[3]
  • медаль «15 років Збройним Силам України»
  • медаль «20 років сумлінної служби»
  • нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.

Примітки

  1. ↑ Герої не вмирають
  2. ↑ Допомога для лікування від важкої хвороби потрібна Поповичу Олегу Андрійовичу
  3. ↑ Указ Президента України від 17 травня року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попович_Олег_Андрійович&oldid=31231811