Рожковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:00, 27 квітня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (→‎top: оновлення даних)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рожковичі
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Рада Рожковицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA59100130200017760
Основні дані
Населення 368
Поштовий індекс 41054
Телефонний код +380 5451
Географічні дані
Географічні координати 52°05′57″ пн. ш. 34°05′00″ сх. д. / 52.09917° пн. ш. 34.08333° сх. д. / 52.09917; 34.08333Координати: 52°05′57″ пн. ш. 34°05′00″ сх. д. / 52.09917° пн. ш. 34.08333° сх. д. / 52.09917; 34.08333
Середня висота
над рівнем моря
187 м
Водойми річки Знобівка, Нівень
Місцева влада
Адреса ради 41054, Сумська обл., Середино-Будський р-н, с. Рожковичі
Карта
Рожковичі. Карта розташування: Україна
Рожковичі
Рожковичі
Рожковичі. Карта розташування: Сумська область
Рожковичі
Рожковичі
Мапа
Мапа

Рожко́вичі — село в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення, станом на листопад 2016 року, становить 170 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рожковицька сільська рада.

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].

Географія

Село знаходиться на лівому березі річки Знобівка в місці впадання в неї річки Нівень, на протилежному березі — село Нововолодимирівка.

Назва

Про походження назви населеного пункту яких-небудь точних відомостей не збереглося. На думку місцевого священика Миколи Зайчевського, «назва села походить від слова ражий (гарний), або від слова ріг (ріжки) — від двох невеликих струмочків, які, утворюючи форму рогів, зливаються вгорі над селом і разом перетворюються на річку Знобівку».

Історія

Точний час заснування села невідомий. За однією з версій, яка була висунута на початку ХХ століття місцевим священиком Миколою Зайчівським, воно було засновано в кінці XV — на початку XVI століття. На доказ цього він посилається на церковний літопис Михайло-Архангельської церкви, згідно з яким рожковичський прихід існував «з кінця XV або початку XVI століття».

За іншою версією, яку висувають брянські дослідники А. М. Дубровський і А. А. Іванин, Рожковичі виникли в XVII столітті. Аналогічної точки зору дотримувалися і автори «Історії міст и сіл Української РСР. Сумська область».

Перша відома нам згадка про Рожовичі відноситься до 1638 року. Вона міститься в чолобитній новгород-сіверського писаря Ростошки про продаж його селянином у селах Комарицької волості, в тому числі і в селі Рожковичі, пищалей, одягу та вина. На вказаний момент Рожковичі були селом і в ньому не було церкви. Це дає привід засумніватися в правдивості твердження Миколи Зайчівського про існування рожковічського приходу з кінця XV або початку XVI століття і припустити, що Рожковичі були засновані в кінці XVI — першій половині XVII століття, до 1638 року.

До революції Рожковичі перебували в державному відомстві і нікому з поміщиків у приватну власність не передавались. Воно було значним населеним пунктом і в 1763 році нараховувало 240 душ чоловічої статі, в 1782 році — 221 чоловіка і 209 жінок, в 1796 році — 246 чоловіків і 249 жінок, в 1866 році — 92 двори і 728 жителів, в 1877 році — 81 двір і 863 жителя, а в 1897 році — 942 жителя.

На початку ХХ століття Рожковичі складалися з однієї широкої вулиці, що простягалася по лівому березі річки Знобівка, і налічувала 148 дворів, в яких проживали 543 чоловіків і 536 жінок.

Більшість місцевих жителів того часу в літню пору займалися сільським господарством, а взимку одна частина чоловіків працювала на Хутір-Михайлівському цукровому заводі, інша — промишляла перевозкою цукру з Хутір-Михайлівського цукрового заводу в Орел, Курськ та інші населені пункти, а третя — працювала в казенних лісах. Проте їх дохід був незначним, і більшість селян жили бідно.

У Рожковичі діяв православний храм з одним престолом в ім'я Архистратига Михайла, який вперше згадується в документах датованих 1782 роком. Михайло-Архагельскій храм був дерев'яним, з п'ятиярусним різьбленим іконостасом, і мав свій прихід, який в 1903 році налічував 1061 віруючого. За переказами, в храмі зберігалася стародавня копія з ікони Корсунської Божої Матері у великому різьбленому кіоті і два Євангелія — ​​1677 і 1775 рр. видання.

З 1866 року за підтримки церкви функціонувала школа грамоти, яка була відкрита священиком Павлом Музалевським. Спочатку вона перебувала в церковній сторожці, а на початку ХХ століття для неї було збудовано нове приміщення, в якому 1 січня 1909 рюнавчалося 46 хлопчиків і 18 дівчаток.

У 1863—1865 рр. в Рожковичі сталося кілька пожеж, якими були знищені будинки всіх місцевих жителів.

До революції Рожковичі входили до складу Подивотської волості Севського повіту Орловської губернії, з 1920 року — Подивотської волості Севського повіту Брянської губернії, з 1925 року — Хінельської волості Севського повіту Брянської губернії, а після прийняття Президією ЦВК СРСР постанови від 16 жовтня 1925 «Про врегулювання кордонів УРСР з РРФСР і БРСР» було передано до складу України.

У радянський і пострадянський період Рожковичі залишаються значним населеним пунктом і в 1926 році нараховували 283 двори, в яких проживало 1538 жителів.


Посилання

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»